09:28 23 березня. В народі цей день називали Василісою... | |
В суботу другої седмиці Великого посту Церква згадує всіх спочилих християн. Подібне поминання здійснюється за весь піст тричі: в другу, третю й четверту суботи. Прикметно, що ставлення до смерті в добу античності відрізнялося від юдейського, а потім і християнського. Античне, язичницьке уявлення було тісно пов’язане з тим, що людське тіло — це “узилище плоті”, “в’язниця плоті”, тому, цілком природнім виглядало звільнитися душі від цих пут, наче з тюрми. В юдейській, а згодом і християнській традиції кончина праведника — це абсолютне насичення, наповнення земним життям, виконання всіх покладених Богом обов’язків: “І помер Йов у глибокій старості, насичений днями”. Щоправда, в тому ж таки Старому Заповіті, в книгах Екклезіаста і Сираха, зустрічається й мотив бажаної смерті — так еліністичний скепсис проникає у світ Старого Заповіту. Згодом, за християнства, смерть теж могла бути бажаною, але вже з іншої причини — як довгоочікувана зустріч з Христом, перехід до абсолютно нової, іншої, безсмертної, нестаріючої реальності, іншого життя. Ці образи — “нестаріючого життя” - є особливо сильними в літургійній поезії відспівування і панахиди... Також цього дня Церква вшановує пам’ять Кодрата, Василіси, та інших Коринтських мучеників. В народі цей день називали Василісою – повелителькою весняних вод. Василіса знала таємницю того, як уникнути паводків. Тому селяни зверталися до неї, просячи допомоги від великої весняної води. Наші пращури також вважали, що на Василіси добре ловиться риба, особливо плітка. Іменинники нині Галина, Віктор, Павло, Ніка, Анастасія, Василіса. За матеріалами Укрінформ Фото з архіву "Чернігівського формату". | |
|
| |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |