09:39 6 квітня. Хто на Якова бува ніяковим і чи варто ждати з моря погоди | |
Нині Захарія і Якова, переддень Благовіщення. Преподобний Захарія жив на межі ХІІІ–ХIV століть і був ченцем Києво-Печерського монастиря. Серед київського люду він зажив слави як великий подвижник і аскет. Святий майже нічого не їв – ні печеного, ні вареного, лише після заходу сонця пив святу воду, з’їдав шматочок просфори або якогось зілля. Біси боялися навіть самого імені святого. Мощі преподобного покояться нині в Дальніх печерах Києво-Печерської лаври. Сьогоднішній день передує святу Благовіщення, тому наші пращури намагалися засвітла виконати всю господарську і хатню роботу, а ввечері піти на вечірню службу до церкви, аби добре помолитися й підготуватися до зустрічі першого великого весняного свята. Напередодні Благовіщення існували такі звичаї: пізно ввечері, щоб корови давали багато молока, наповнювали відра й дійниці водою; задля убезпечення від відьом, маком-самосієм засівали хліви та спалювали старі постоли чи капелюхи – попіл давали тим тваринам, які важко звикали до пасовиськ. А ще казали: «На Захарія і Якова весна бува ніякова». Спостерігали, якою буде ніч: теплою – на добру весну, холодною – «не жди з моря погоди». З іменинами вітайте Артема, Якова, Захара, Петра. За матеріалами Укрінформ Фото з архіву "Чернігівського формату" | |
|
| |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |