08:30 8 березня. Що робили українці на п’ятий день Масниці | |
Сьогодні п’ятий день Масниці. Його, так само як і інші дні останнього перед Великим Постом тижня, святкували по-особливому. За твердженням багатьох фольклористів, віддавна в Україні в цей день зять мав почастувати тещу. Щоправда, якщо хлопець оженився в осінні м’ясниці, то годилося привести до себе жінчину матір на другий день Різдва — це за умови, що теща була чемною й шанованою. Коли ж вона була сварливою, - третього дня. Натомість, якщо весілля справляли в різдвяні м’ясниці, то годилося запросити тещу на п’ятницю Масниці. Зять мусив гарно спорядити повоз і з чималими почестями посадити тещу в сани. Також запрошувалися й усі інші члени її родини. Процесія повагом їхала селом, але якщо молодий чоловік “мав зуба” на тещу, то вибирав ями та баюри й був зовсім не проти того, щоб сани перекинулися... За столом можна було й пожартувати. Інколи зять казав: “Пиймо, люди добрі, та по повній чарці, щоби у моєї тещі горло ніколи не пересихало та язик не болів!” - натякаючи на сварливість жінчиної матері. Прикметно, що за українськими звичаями, дружина переходила жити в дім чоловіка (або його батьків). У середині ХІХ століття абсолютна більшість українців жили малими сім’ями — подружня пара з декількома дітьми. Випадки, коли чоловік приходив жити в дім батьків дружини траплялися, але були радше винятками. Подібне могло статися в разі, якщо в родині були лише дочки — тоді одного з зятів брали у “приймаки”. Доля такого чоловіка була зазвичай не легкою: йому дорікали і дахом над головою, і шматком хліба. В разі конфлікту могли й вигнати. “Шкода цьому приймаченьку Та й хліба цілого: - Візьми собі за комином Сухаря цвілого...” Наші пращури вірили, що цього дня ведмідь з барлоги повітря нюхає, весну вдихає, лапою спину розтирає, а борсук останній сон додивляється. Іменинники нині Олександр, Олексій, Микола, Михайло, Сергій. За матеріалами: Укрінформ Фото з архіву "Чернігівського формату". | |
|
| |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |