реклама партнерів:
Головна » 2018 » Червень » 3 » Народний календар. Червень
10:20
Народний календар. Червень
Народний календар. Червень Перший літній місяць в народі називають полудень, рум’янець, різноцвіть, сінокісник, перволіть, кресник, світозар, сонцекрес, червень та інші.

1 червня – Івана Довгого.
Цього дня селяни уважно спостерігали за погодою. Вважалося, якщо в перші два дні червня йде дощ, то потім увесь місяць буде сухий. Побутувала і така приказка: «Не проси у Бога літа довгого, а проси літа теплого та врожайного».

2 червня – Талалія (Фалалія). «На Талалія велика надія», – казали люди і за погодою прогнозували урожай овочевих культур. Цього дня бралися за посів літніх огірків.
Якщо вітер з півночі – щедрого врожаю не чекай. Хорошою прикметою вважається дрібний дощ, похмура погода.

3 червня – Констянтина та Олени.
Льон, посіяний цього дня, буває дуже хорошим, осбливо якщо його сіяти «з фартуха».
Оранка цього дня вважається небезпечною, тому що цар Констянтин вибиває градом поле, на таку відстань, що можна почути крик погонича.
На городах у цей день висаджують пізні овочі, бо вважали, що вже не буде приморозків. Казали: «Після Олени царствує зелений» (буйнотрав’я).

5 червня – Леонтія.
Кращий день для посіва конопель. Якщо багато овочів – до урожаю огірків. Горобина обсипана квітами – на урожай конопель.
Знахарки спостерігали за сонцем і за небом. Якщо жодної хмаринки – якнайраніше йшли заготовляти цілющі трави.

8 червня – Семена, Микити.
Починала буйно квітувати шипшина. У давні часи до таких квітучих кущів ще до схід сонця приходили люди (особливо молодиці), щоб розвіяти своє горе, вгамувати ревнощі, розповісти квітам про своє горе та надії.

11 червня – Феодосії.
Починають уже колоситися зернові. Якщо хороший колос наливається у жита – восени буде багато грибів.
Сухий туман – прикмета, що на зерновій ниві буде недорід.
День Феодосії Колосяниці, один усіх понеділків вартий (вважали цей день, нещасливим).
У цей день добре сіяти гречку. На Феодосію ходили в поле дивитися на посіви: знайшли хліба – не радій, налилися – не ховалися, тоді про врожай говори, коли хліб у коморі.
Селяни говорили: «Прийшла Феодося й дивиться на колосся», «Прийшла Феодосія й дивиться, хто як сіє».

14 червня – Устима.
Цього дня годилося спостерігати за погодою. Якщо йтиме дощ, то до кінця місяця, а коли сонячне, то на добрий налив колосся. Також сонячний день прогнозує щедрий урожай коноплі та льону. Сприятливий день для збирання огірків.

16 червня – Луки.
На Луки не поспішали рано лягати у ліжко, а приглядалися, звідки дме вітер: з півдня – зернові вродять, з півночі – на сире літо, зі сходу – на хвороби. Піде дощ – вродять гриби.
Цього дня селяни заготовляли щавель, консервували його на зиму.

17 червня – Митрофана.
На Поліссі в цю пору сіють гречку й льон. З Митрофанового дня селяни починали вивозити гній на парове поле. Жаби виповзають на стежку – на дощ, на сильний вітер.
Цього дня перед заходом сонця знахарі заготовляли цілющі трави.

19 червня – Іларіона.
Починається прополювання льону, проса. Прийшов Іларіон – бур’ян з поля вон.

22 червня – Кирила.
Астрономічний початок літа. Зацвіла липа – на тепле й сонячне літо, щедрим буде медозбір.
Сприятливий час для косовиці лучних трав. Селяни вважали, що найкраща сіножать – пред цвітінням трав, а тому казали: «Раді люди літу, а бджоли цвіту. І ще: «Як липа пахтить, то бджола летить», «Бджоли і в шапку меду наносять, аби був узяток».

24 червня – Варфоломія й Варнави.
З цього часу коротшає день. Тому селяни й говорили: «Варфоломій й Варнава дня украли, а до ночі доточили».
Продовжували заготовляти на зиму сіно для домашньої худоби. На селі жартували: «Якщо косар гуляє, то сіно пропадає».

25 червня – Онопрія.
День літнього сонцестояння. До Онопрія закінчували першу косовицю сіна. Крім того, на Онопрія вже починали косовицю раннього ячменю – перші жнива яровини.
Змовкають пташині трелі, а тому казали: «На Онопрія соловей ячмінним колосом удавився».
Петра-поворота. Падають великі роси. З Петра-поворота сонце повертає на зиму, а літо – на спеку.
26 червня – Акилини, Килини.
До цього дня годилося посіяти зернові, навіть просо й гречку, бо «Килини останні посіви».
Після Килини селяни готували їжу й вечеряли переважно на вулиці. Це було традицією українського селянства.
З Килини-задери хвости стає багато оводів і мух, які кусають худобу: тварини, задравши хвости, тікають додому.

29 червня – Тихона.
Втихають, припиняють співи птахи.



Категорія: КУЛЬТУРА | Переглядів: 61 | Теги: літо, народний календар, червень | Рейтинг: 0.0/0

QR-код посилання на сторінку
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.



Всього коментарів: 0
avatar