18:27 «Старий Чернігів»: у гостях у «морського вовка» | |
Кажуть, що колишніх моряків не буває. Справжнього «морського вовка» завжди можна пізнати за ходою, манерою поведінки й голосом. Навіть якщо він мешкає у такому віддаленому від моря місті як Чернігів. Але справжній флотський офіцер завжди знайде спосіб нагадати і собі, й іншим про такі улюблені водні простори. Дім-корабель на Хлібопекарській Мешканцям нашого міста мабуть добре знайомий незвичного вигляду будинок на вулиці Хлібопекарській. Двоповерховий особняк збудували у 1906 році. Про це свідчить дата на фронтоні. А от про господаря будинку дізнаємося із викарбуваних на іншому фронтоні ініціалів. Ним був почесний громадянин Чернігова Григорій Кузьмич Остапенко. До речі, зі списку домовласників Чернігова 1908 року дізнаємося, що власницею будинку записана дружина полковника, Олександра Яківна. Постать досить непересічна, навіть для тих бурхливих часів. Полковник, учасник російсько-японської війни (він брав участь в обороні Порт-Артура). Також розповідають, що Григорій Остапенко був адьютантом в одного з адміралів Тихоокеанської ескадри. Вийшовши у відставку, флотський офіцер оселився у нашому сухопутному Чернігові, але про море забути не зміг. Саме з цієї ностальгії і народився незвичайний будинок. За задумом власника, його нове помешкання мало нагадувати військовий корабель. Відразу від входу у будинок починаються вузькі гвинтові сходи в гору. А у балконних перилах можна помітити ковані дверцята. Задум власника був вартий справжнього «морського вовка». Тільки уявіть – виходите ви на балкон, як на палубу корабля, відчиняєте дверцята і скидаєте вниз трап, тобто вірьовчану драбину. А гості саме цією драбиною і піднімаються на борт вашого корабля. Згори гвинтовими сходами вже можна спуститися до залу. Щоправда, не знаю наскільки зручно було тогочасним панянкам у довгих сукнях таким незвичним чином ходити в гості до відставного полковника Остапенка. Можливо, для них робили виключення і вони могли поважно заходити через двері. Але гвинтовими сходами панянки таки повинні були підніматися. І не лише сто років тому. А й у не такому вже далекому минулому. Справа в тому, що в будинку-кораблі вже в радянські часи досить тривалий час розміщувався міський РАГС. Тож наречені у довгих сукнях та на високих підборах мабуть змогли повною мірою оцінити оригінальність першого власника будинку. Зараз, вже понад 20 років, у цьому красивому старовинному будиночку розміщується обласне товариство «Просвіта». Олена Терещенко, Громадська ініціатива «Збережи старий Чернігів». Фото Сергія Чернякова.    | |
|
| |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |