14:10 Українця, що знайшов скарб на Чернігівщині, чекає тюрма | |
В Україні вперше будуть судити людину, яка знайшла скарб і не поділилася з державою (йому загрожує до 2 років виправних робіт). Серед знайденого – золоті і срібні прикраси XII століття, які вразили навіть музейних працівників. Скарб чоловік виявив за допомогою металошукача біля села Троїцьке в Чернігівській області. Новиною він відразу поділився на форумі антикварів і розповів, що знахідка була на глибині всього 40-50 см. За сережки, намиста, кулончики і колечка (всього 113 предметів) покупці готові були викласти 300 тис. гривень, пишуть Вести. Срібний медальйон із зображенням святого Еммануїла він продавав окремо за 100 тис. грн. Колекціонери відзначали його особливу цінність, а деякі сайти навіть внесли його в свої каталоги як дуже рідкісну річ. Саме після появи на аукціоні цінностей СБУ відкрила кримінальну справу. «Згідно з експертною оцінкою, всі скарби становлять культурну, історичну цінність», – сказали в СБУ. У селі про скарб дізналися від нас і дуже здивувалися. «У нас, в Троїцькому, скарб? Не може такого бути! », – відповіла нам місцевий листоноша. Саме село згадується в історичних літописах як давньоруське городище. Хто міг заховати тут скарб, місцеві не підозрюють. А ось на форумах допускають, що захований він був заможною сім’єю від татаро-монголів. «Ймовірно, цінності належали багатій родині, прикраси збиралися протягом декількох поколінь і були заховані швидше за все під час навали татаро-монголів», – написав один з користувачів форуму «Віоліті». У музеї, який проводив експертизу, подробиць розповісти не можуть через таємницю слідства. Але запевняють, що прикраси представляють величезну цінність. «Скарб датується XII-XIII століттями. Тепер в судовому порядку має бути доведено, що скарби були здобуті незаконним шляхом, є державною власністю. А той, хто їх намагався продати, повинен понести покарання. У розпорядженні держави подібних предметів не так багато, і знахідка є дуже цінною », – сказав директор музею Сергій Лаєвський. У Департаменті культури Чернігівської області кажуть, що їх регіон привертає «чорних археологів». «У нас пам’яток археології – 5 тисяч. Знаходять їх через державний реєстр у відкритому доступі. Туди заносяться найцікавіші. І ситуація двояка: інформація повинна бути відкритою, але нею користуються зловмисники. У нас у багатьох районах були випадки затримання шукачів скарбів, але справи закривалися. У справі цього скарбу від імені держави ми будемо постраждалою стороною », – говорить заступник начальника відділу охорони культурної спадщини Любов Дудко. Згідно із законом скарб повинен бути переданий державі, а шукач може отримати 25% від знахідки. Але «чорні археологи» користуються дірками в законі. «Згідно з Цивільним кодексом, скарб – це гроші або цінні речі, які спеціально були заховані, не відібрані власником і потім випадково кимось виявлені. Правовий статус скарби на археологічні знахідки не поширюється. А чорні археологи будь-які цінні речі, які вони знайшли, намагаються представити, ніби вони знайшли саме археологічну цінність. Але справа в тому, що природа скарбу полягає в його випадковому виявленні. А якщо людина ходить з металошукачем, значить цією діяльністю він займається свідомо », – говорить директор Охоронної археологічної служби України Антон Корвін-Піотровський. Чорні археологи на правах анонімності розповіли нам, як вони шукають цінні реліквії. «Місцевість вибирається не випадково – це зниклі села і хутори, які залишилися на старих картах. Раніше люди ховали свої цінності в кутах будинків, тому навіть якщо вдома вже не існує, то ймовірність знайти там скарб досить висока. Серйозніші знахідки, скарби або гроші закопувались біля доріг. І, як правило, старі дороги збігаються з сучасними. Також дуже багато знахідок робиться в полях, особливо там, де могли бути кургани або поселення. Іноді селяни плугом витягають старовинні монети або предмети побуту. І практично в кожному українському селі є хоч по одному металошукача », – розповів один з шукачів скарбів. Він додає, що у шукачів скарбів в ці дні якраз починається сезон. «Після збирання врожаю він найприбутковіший. Адже деякі знахідки можуть бути на поверхні. Також це дозволить уникнути конфліктних ситуацій, адже якщо фермер побачить, що хтось лазить по зораному полю, то може настукати по голові. Що стосується здачі знайденого в музеї, то я знаю кілька випадків, коли люди дійсно намагалися це зробити. Але це така бюрократія, що ніхто не хоче зв’язуватися. Простіше викласти знахідки на антикварний форум або продати на блошиному ринку ». – запевнив нас співрозмовник. При цьому ніхто з експертів не міг згадати випадок, щоб за скарб людини карали. Немає таких прецедентів і в реєстрі судових рішень. «У нас були схожі нагоди, залучали за перевезення цінностей. Але ось зі скарбом теж не можу згадати », – підтвердив наші припущення спікер СБУ Чернігівській області Ярослав Молочко. Джерело: Нежатин | |
|
| |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |