21:12 Історія шахових змагань Чернігівщини. 23. Стагнація й занепад (1929-1933) | |
1929-й рік знаменував початок доволі сумного періоду радянської історії: «колективізація», тисячі селянських повстань по всій Україні, Голодомор 1932-1933 років із мільйонами невинних жертв. Відтак шахове життя швидко відійшло на задвірки, а згодом і взагалі практично згорнулося. Перша половина 1929-го – останній острівець відносного благополуччя для шахової гри, після чого настане прірва тривалістю в чотири роки. А починався 1929-й доволі оптимістично. Після понад піврічної перерви в Чернігові в січні знову (втретє?) заново організовано шахову секцію при окружній раді фізкультури. Тут же провели першість клубу робос (робітників освіти). Ленінградський «Шахматный листок» повідомляв, що в турнірі лідирують М. Кульчинський і М. Вербицький. Але хто саме став переможцем сказати важко, окружна газета «Червоний стяг» обмежилася загадковим повідомленням: «Турнір груп закінчився. Цими днями буде нагороджування преміями. Партія Вербицький–Пекур відкладена. Вербицький відмовився вести партію далі». В газеті навіть з’явилася спеціальна рубрика «Шахи та шашки», вийшло принаймні два випуски з новинами про шахове життя Чернігова. В лютому-березні 1929-го пройшов матч-турнір на першість міста за участю чотирьох сильних гравців, грали в чотири кола. Після першого кола вперед вирвалися В. Пекур і М. Левицький, тоді як М. Кульчинський і М. Вербицький мали в активі по перемозі при двох поразках. Але вже в другому колі Микола Вербицький виграв всі партії, вийшов на чисте перше місце і в підсумку виграв турнір. На той час у Чернігові діяло 9 шахових гуртків (240 шахістів). У березні проходили першості гуртків, на квітень планувався міський чемпіонат. На відміну від міста, в рамках Чернігівського округу ніяких змагань не проводили – як завжди, через відсутність коштів. Тим часом у Прилуках шахова секція у березні провела командні змагання школярів за участю восьми шкіл-семирічок та піонерських загонів. Сподівалися на якусь підтримку окружного відділу народної освіти, однак нічого не отримали. Як повідомляв у журналі «64» Іван Івченко, відділ «взагалі погано відноситься до шахів». Великі надії обіцяло літо 1929-го. Шахова секція Чернігівської округи планувала щотижня проводити сеанси одночасної гри в гуртку окружного фінвідділу. Запрошувалися всі бажаючі, але зі своїми шахами. Оновили сам склад шахово-шашкової секції, куди увійшли представники наросвіти, пролетстуду, ради фізкультури і гуртків робосу та фінвідділу. Крім того, персонально обрані від шахістів і шашкістів Чернігова М. Кульчинський, Нехлін, Плісецький, Черевко. А найголовніше – наприкінці серпня в Одесі планувався черговий чемпіонат СРСР, фішкою якого стала масовість (кілька попередніх груп і фінальна пулька). Відтак, окрім персонального запрошення визнаних майстрів, одна з путівок розігрувалася на турнірі у Харкові, куди запросили Терещенка, Григоренка, Тесленка (всі Харків), Гордіана (Одеса), Погребиського (Київ), Вербицького (Чернігів) і Розенштейна (Суми). Водночас мала проводитись командна першість СРСР. Україна виступала двома командами. Журнал «Вісник фізичної культури» опублікував список гравців, офіційно затверджений 20 червня на засіданні Всеукраїнської ради фізичної культури. До першої команди увійшли: Терещенко, Григоренко, Тесленко, Бланкштейн (всі Харків), Гордіан, Баллодит (Одеса), Погребиський, Замиховський (Київ), Вербицький (Чернігів) і Ластовець (Полтава). Кандидати: Ордель (Харків), Поляк (Київ), Сербінов (Харків) і Руссо (Одеса). Розподіл гравців за дошками мали провести самі учасники голосуванням на загальних зборах перед початком змагань. Але там було ще одне суттєве доповнення: «Тривалість турніру команд 7-8 днів. Усі витрати, зв’язані з відрядженням своїх представників (переїзди в обидва кінці, оплата приміщень у готелях і добові) цілком лягають на організації, що відряджають. Ні ВРФК УСРР, ні Оргкомітет жадних грошових допомог учасникам змагань не видаватимуть». Фінанси знову стали каменем перетинання для М. Вербицького. «Шахматный листок» також підтверджував, що Миколі Михайловичу надіслано запрошення на відбірковий турнір у Харкові. Ніколи більше не буде М. Вербицький так близько від участі в головному шаховому турнірі країни. Але в Харків він так і не потрапив. Переміг Григоренко (5 очок із 6-и), отримавши право грати в чемпіонаті СРСР, на наступних місцях Погребиський (4), Гордіян (2), Ратнер (1). Не поїхав Вербицький і на командний чемпіонат Союзу, де українці виступили досить пристойно: друге місце у головної команди і п’яте – у другої. Тож за якийсь місяць всі заманливі перспективи Вербицького і чернігівського шахового руху перетворилися на суцільну руїну З огляду на загальну ситуацію в країні, цього разу криза виявилася затяжною. В перших числах січня 1930-го Прилуки ще виграли матч у шахістів Чернігова. І на тому шахове життя Чернігівщини остаточно завмерло. Як і на самому початку ХХ століття, маємо інформацію лише про окремі турніри за листуванням. У 1929-1930 роках проходив заочний турнір окружних шахових секцій, де серед учасників спостерігаємо команду Прилук. Наші земляки програли Черкасам і зіграли внічию з Харковом, Уманню та Запоріжжям. Однак остаточні підсумки нам невідомі – журнал «Вісник фізичної культури», що інформував про перебіг подій, в 1930-му припинив вихід. Надалі шахісти Чернігівщини час від часу грали в турнірах за листуванням журналу «Шахматы в СССР». Зокрема, досить успішно виступав чернігівець М. Мизко – друге місце в турнірі № 79 (1932-1934 рр.) і третє в № 34 (1932-1933 рр.). Іван Івченко з Прилук засвітився в турнірі № 80 (1933-1934 рр.), однак там у нього щось не заладилось. Досить швидко з’явилося повідомлення, що його виключено з усіх турнірів. Пізніше Івченка, вочевидь, поновили, бо згодом пройшла інформація про його поразку від Штремера. Однак, через недисциплінованість інших учасників, турнір взагалі розпустили. А справжні шахові змагання відновляться лише навесні 1934-го. Сергій ГОРОБЕЦЬ, спеціально для «Чернігівського формату»  Підсумкова таблиця турніру № 34 за листуванням журналу "Шахматы в СССР"  Підсумкова таблиця турніру № 79 за листуванням журналу "Шахматы в СССР"  Список провідних шахістів України. Журнал "Вісник фізичної культури", 1929 рік
| |
|
| |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |