17:51 Народні обранці від Чернігівщини не прогулюють засідання Верховної Ради | |
Принаймні такі висновки зробили експерти Чернігівського освітнього центру «Ініціатива», які аналізували перші сто днів роботи парламенту восьмого скликання. Про те, чого вже досягли на політичній арені законотворці від області та на які результати їх роботи варто розраховувати у майбутньому, говорили учасники засідання за круглим столом «100 днів роботи парламентарів Чернігівщини: перші підсумки». А розраховувати є на що, вважають політичні експерти, які останнім часом прискіпливо роздивлялися роботу нардепів від Чернігівщини. Щоправда, стосовно кількості представників північного лобі у парламенті восьмого скликання, думки фахівців дещо розділилися. Так, в освітньому центрі «Ініціатива» нарахували дев’ятьох представників: шістьох мажоритарників та трьох «списочників», а от експерти проекту «Чернігівський монітор» вважають такими представниками 16-ох членів міжфракційного об’єднання «Рідна Чернігівщина». І перші їх дії дають експертам підстави вважати це лобі вагомою силою. Юрій Паперний, керівник проекту «Чернігівський монітор»: «Якщо уважно подивитися на те, які посади обіймає кожен депутат, наприклад, Василь Амельченко — заступник голови бюджетного комітету, подивитися по інших комітетах, то в принципі лобіювання інтересів може бути дуже серйозним». З потенційними можливостями все зрозуміло, а як вони втілюються в життя — справа зовсім інша. І хоча до списку «прогульників» чернігівських обранців віднести складно, але певні запитання у експертів все ж таки виникли. В процесі вивчення документів відносно електронної та письмової реєстрації депутатів у сесійній залі помітні певні розбіжності, дехто з народних обранців частенько не встигає зареєструватися в електронній системі. Чому? Питання окреме і не до експертів-дослідників. Наступний й критерій активності депутатів — запити. Павло Пущенко, голова Чернігівського освітнього центру «Ініціатива»: «Поки що особливої активності в цьому напрямку наші депутати не проявляють. Кількість їх запитів коливається від нуля до двох-трьох». КОР.: Наразі фахівці не беруться за якісну оцінку цих запитів, лише за кількісну. Не багатий кошик представників Чернігівщини і виступами у сесійній залі. Переважній більшості чи то сказати нічого, чи не вважають за потрібне. А от кому рота не закриєш, то це представникам Радикальної партії. Та головним критерієм оцінки роботи депутатів все ж таки залишається законотворча діяльність. Павло Пущенко: «Найбільше це представники Радикальної партії Купрієнко та Амельченко. У Купрієнка — 32 поданих законопроекти, у Амельченка – 11, із них чотири ухвалені. Із 32-х у Купрієнка ухвалено три. Один закон став чинним за поданням Олександра Кодоли». Так, Олександр Кодола у складі невеликої групи депутатів додав до законодавчої бази України норму про продовження строку мораторію на відчуження гуртожитків. Ухвалено і пропозицію депутата Олега Купрієнка щодо невідворотності покарання осіб, які переховуються на тимчасово окупованих територіях або в зоні проведення АТО, однак пізніше проголосована амністія схоже нівелює нововведення від Куприєнка. А от Василь Амельченко має у своїй скарбничці два власноруч написані, а пізніше і ухвалені, законопроекти, і обидва стосуються бюджету: один суто технічний, інший запроваджує інвестиційні можливості для впровадження масштабної енергомодернізації. Ще два закони, роботу над якими приписують цим двом депутатам, подавалися усією фракцією в парламенті. Нібито й негусто, але це лише початок, кажуть експерти, і зазначають, що й надалі будуть уважно стежити законотворчою роботою народних обранців і виконанням обіцянок, даних під час виборів. За інформацією Сіверцентр | |
|
| |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |