реклама партнерів:
Головна » 2018 » Травень » 4 » Збірник наукових праць «Чернігівські старожитності». Випуск 5 (8)

11:55
Збірник наукових праць «Чернігівські старожитності». Випуск 5 (8)
Збірник наукових праць «Чернігівські старожитності». Випуск 5 (8) Наприкінці квітня 2018 року надрукований збірник наукових праць «Чернігівські старожитності» (випуск 5 (8). Він виданий за результатами Міжнародної наукової конференції «Дослідження старожитностей Чернігово-Сіверського краю», яка проходила 5-6 жовтня 2017 року і була присвячена 50-річчю створення Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

У збірнику розміщено 35 наукових статей з історії, історіографії і культурології, архітектури та мистецтвознавства, охорони пам’яток, а також археологічних досліджень, інформує "Чернігів стародавній"

Більша частина оприлюднених документів і фактів вперше вводиться у науковий обіг. Тексти подаються в авторській редакції.

Видання розраховане на істориків, науковців, музейних працівників, краєзнавців і всіх поціновувачів старовини.

Зміст збірника наукових праць

Охорона пам’яток
– Олена Ванжула (старший науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «До історії створення перших музейних експозицій Чернігівського державного архітектурно-історичного заповідника»

– Маргарита Гарига-Грихно (провідний фахівець з організації наукової роботи відділу забезпечення діяльності Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України), Іванна Шимоня (старший судовий експерт Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України) — «Контрабанда культурних цінностей в Україні: поняття, проблемні аспекти та шляхи вирішення»

– Алла Гаркуша (завідувач науково-просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Монументальний живопис першої чверті ХІХ ст. Спасо-преображенського собору у Чернігові, як об’єкт досліджень і охорони»

– В’ячеслав Корнієнко (доктор історичних наук, старший науковий співробітник, заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Софія Київська»), Дмитро Гордієнко (кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, провідний фахівець сектору зв’язків з громадськістю та пресою Національного заповідника «Софія Київська) — «Нові джерела з історії дослідження Успенського собору чернігівського Єлецького монастиря у 1926 р. (з листування Г.Любченка та І.Моргілевського)»

– Наталія Михеєнко (молодший науковий співробітник відділу охорони, експлуатації та реставрації пам’яток Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Моніторинг температурно-вологісного режиму Троїцького собору»

– Володимир Павленко (провідний інженер відділу охорони, експлуатації та реставрації пам’яток Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», доцент Чернігівського національного технологічного університету), Микола Корзаченко (викладач Чернігівського національного технологічного університету) — «Обстеження технічного стану історико-архітектурних пам’яток Чернігівщини»

– Ірина Пироженко (заступник директора з музейних питань Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ) — «Проблеми збереження Замкової гори м. Києва — пам’ятки національного значення України»

– Сергій Сергєєв (науковий співробітник науково-просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» — «Відновлення будинку обласного архіву м. Чернігова в післявоєнний період»

– Ольга Травкіна (кандидат історичних наук, завідувач відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Відбудова будинку чернігівського колегіуму у 50-ті роки ХХ ст.»

Архітектура і мистецтвознавство
– Анатолій Адруг (кандидат мистецтвознавства, доцент Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, член Національної спілки художників України та Національної спілки краєзнавців України) — «Мистецтво Чернігова другої половини ХVII – початку ХVIII ст.»

– Алла Доценко (заступник генерального директора за наукової та культурно-просвітницької роботи Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Будинок полкової канцелярії в Чернігові у 70-80-х роках ХІХ ст.»

– Олександр Литовченко (молодший науковий співробітник науково-просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Фотографії пам’яток Чернігова 1930-1940-х рр. з фондів Центрального державного кінофотофоноархіву»

– Сергій Павленко (шеф-редактор наукового журналу «Сіверянський літопис») — «Імовірне зображення гетьмана І.Мазепи та його дружини на іконі «Деісус» з іконостасу Вознесенської церкви (смт Березна Чернігівської області)»

– Алла Перепелиця (молодший науковий співробітник науково-дослідного відділу сектору охорони пам’яток Національного історико-культурного заповідника «Чигирин») — «Церква Архангела Михаїла села Полуднівки (ХХ- початок ХХІ ст.»

– Святослав Подлевський (старший лаборант відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Графіті-малюнки Успенського собору Єлецького монастиря»

– Володимир Руденок (завідувач відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Оздоблення церкви Антонієвих печер у ХІХ ст.»

– Ольга Шевченко (заступник директора з наукової роботи КЗ «Художньо-меморіальний музей І.Ю. Рєпіна») — «Інкорпорація старообрядництва в офіційне православ’я (на прикладі старообрядницької общини м. Чугуєва»

Історія, історіографія та культурологія

– Вікторія Балабушка (аспірант Київського національного університету культури і мистецтва) — «Територіально-демографічні традиції Чернігово-Сіверського краю в українській історіографії»

– Олександр Бондар (старший науковий співробітник Чернігівського обласного історичного музею імені В.В. Тарновського) — «Чернігів та його фортеця у ХVІ ст.»

– Андрій Глухенький (молодший науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Борисоглібський собор як кафедральний храм Чернігівської єпархії УАПЦ у 20-х роках ХХ ст.»

– Галина Логінова (історик, культуролог, філолог, психолог, кандидат філософських наук, докторант, Мюнхен) — «Психолінгвістистичний вимір метальної символіки у міжкультурному просторі старожитностей Чернігово-Сіверського краю (на прикладі матеріалів О.Ф. Шафонського)»

– Тетяна Миколайко (молодший науковий співробітник науково-просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Інтер’єр Троїцького собору у працях істориків та краєзнавців другої половини ХІХ–ХХ ст.»

– Олександр Музичко (кандидат історичних наук, доцент історичного факультету Одеського національного університету імені І.І. Мечникова) — «Чернігів та Південна Україна в історіографічних взаємозв’язках у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.»

– Людмила Нижник (старший науковий співробітник науково-просвітницького відділу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Життя П’ятницької церковної громади Чернігова у 20-х роках ХХ ст.»

– Руслана Огієвська (старший науковий співробітник відділу «Будинок-музей Генерального судді В.Кочубея» Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця») — «Згурівка у володінні родини Кочубеїв XVІII–ХІХ ст.»

– Федір Юхно (аспірант кафедри історії України Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка)

Археологічні дослідження
– Андрій Василенко (науковий співробітник відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Гутне скло XVII–XVІII ст. з території Троїцько-Іллінського монастиря м. Чернігова»

– Олена Веремейчик (кандидат історичних наук, доцент кафедри археології, етнології та краєзнавчо-туристичної роботи Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка) — «Дослідження стародавнього Любеча: підсумки та перспективи»

– Ігор Ігнатенко (краєзнавець, м. Чернігів) — «Зовнішня лінія укріплень чернігівської фортеці. Спроба локалізації та атрибуції»

– Тетяна Луговик (аспірантка кафедри археології, етнології та краєзнавчо-туристичної роботи Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка) — «Гончарні кахлі Чернігівщини XVII–XІХ ст. (за матеріалами розвідок Є.Ю. Спаської»

– Наталія Салтан (кандидат історичних наук, доцент кафедри гуманітарних наук Харківської державної академії фізичної культури) — «Систематизація поглядів вчених та науковців щодо географічної локалізації давньоруського міста Хоробор»

– Юрій Ситий (старший науковий співробітник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка) — «Дослідження В.П. Коваленка 1979 р. у районі Красного мосту»

– Олена Харитонова (кандидат історичних наук, старший науковий співробітник сектору науково-дослідної фондової роботи Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця») — «Гутні скляні вироби в побуті козацької старшини Батурина XVII– початку XVIІI ст.»

– Олена Черненко (кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології України Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка), Тетяна Новик (старший науковий співробітник відділу музейної та науково-фондової діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») — «Будинок настоятеля Єлецького монастиря в м. Чернігові»

Збірник наукових праць «Чернігівські старожитності» (випуск 5 (8) рекомендований до друку рішеннями вченої ради Центру пам’яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури і науково-методичної ради Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

Збірник можна придбати у музеях заповідника: Колегіумі, Борисоглібському соборі (на Валу) та Антонієвих печерах.

Вартість збірника — 220 гривень.



Категорія: КУЛЬТУРА | Переглядів: 57 | Теги: наукова конференція, збірник Чернігівські старожитності, Чернігів стародавній | Рейтинг: 0.0/0

QR-код посилання на сторінку
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.



Всього коментарів: 0
avatar