19:59 Батурин оживає... | |
![]() ![]() — Поема Байрона про Івана Мазепу — це яскравий доказ того, що діяльність гетьмана та його наміри здобути для України незалежність схвально оцінювали у різні часи міжнародні діячі, у тому числі й письменники. Для нас це видання цінне й тим, що поема вийшла ще за життя автора, а таких раритетів у світі лишилося дуже мало, — розповіла завідувач відділу науково-просвітницької роботи заповідника «Гетьманська столиця» Наталія Сердюк. — Не менш цінними для нас є знайдені в архіві Санкт-Петербурга листи Мазепи. Вони перебували у складі Меншиковського архіву, який вважався зниклим після пожежі, що сталася у Батуринській фортеці 1708 року. Але Меншиков прихопив з собою «Батуринський архів» разом із похідною канцелярією, завдяки чому і збереглися листи Мазепи. На них випадково натрапила російська дослідниця Тетяна Таїрова-Яковлєва, працюючи з історичними архівами Санкт-Петербурга. Саме вона допомогла нам зробити копії листів, які нині зберігатимуться в Музеї гетьманської слави у палаці Розумовського. Наразі в архіві Санкт-Петербурга зберігається ще кілька десятків цінних документів гетьманської доби. Але, як переконують історики, частина архівів, повернутих в Україну, — безцінна, якщо зважити на те, що протягом 300 років матеріали так званого Батуринського архіву винищувалися (через це в українських музеях мало експонатів гетьманської доби). Серед інших документів — копія листа гетьмана Правобережної України Андрія Могили до Папи Римського Інокентія ІІ, написаного 1664 року. Зовні це звичайний лист на аркуші паперу А4 з кількома печатками. Але для істориків він цінний не зовнішнім оформленням, а змістом — у ньому гетьман дякує Папі за допомогу у війні з турками. Як розповів міністр закордонних справ України Володимир Огризко, цей лист знайшли в архівах Великої Британії, а працюючи з історичними архівами Естонії, знайшли шифрувальні листи між представником Швеції у Москві та Естляндським командувачем. У них міжнародні діячі обговорюють військово-політичну ситуацію в Україні. Більшість цих документів написані староукраїнською та давньолатинською мовами. На жаль, у Батуринському заповіднику поки що немає фахівців, які б могли їх перекласти. Проте у заповіднику переконують, що це питання майбутнього, нині ж найважливіше, що документи повернулися на історичну батьківщину — туди, де їм і слід бути. Інна ФІЛІПЕНКО, фото Костянтина ГРИШИНА | |
|

Всього коментарів: 0 | |