 Загальновідомі проблемні питання щодо професійного війська - розмір грошового утримання, забезпеченість житлом, престижність служби - стають дедалі актуальнішими. А втім, останнім часом за цими критеріями у суспільстві якось стали підзабувати, що для певної частини громадян головним фактором вибору професії військового була, є і залишається "звичайнісінька" романтика.
Сьогодні важко сказати, який відсоток романтиків служить у нашому війську.
Але те, що вони є, - беззаперечний факт.
Ще нещодавно Іван Мойсеєнко, уродженець села Рудня, що на Чернігівщині, вивчав трактори та машини. Сьогодні він - механік-водій 152-міліметрової артилерійської установки "Акація" у 1-й окремій танковій бригаді, що в Гончарівському. Навчання на "гражданці" і отриманий фах стали йому у добрій нагоді. Хлопець пішов до війська за прикладом старшого брата Миколи, який уже 9 років служить контрактником у цій бригаді. А ще, як зізнався, його звабила романтика. Обрана професія подобається юнаку. Свій професіоналізм Іван підтвердив нещодавно під час участі у навчаннях з бойовою стрільбою. "Прикро одне, - бідкається Іван, - що подібні стрільби відбуваються нечасто". Його командир молодший сержант Олександр Гніденко теж такої думки. Після року строкової служби він пішов служити за контрактом. Свою бойову машину любить, екіпаж під його керівництвом злагоджено та відмінно виконує стрільби. Проте через півроку закінчується термін дії його першого контракту. Чи підписувати наступний, він вагається.
А от солдат-розвідник строкової служби Євген Гайворонський сумнівів щодо цього не має. "Служити у розвідроті одразу сподобалося. Спецпідрозділ - це круто, - зазначив Євген, - з дитинства я захоплювався пригодницькими фільмами, а потрапивши до війська, зрозумів, армія - це моє".
Так, одні війська відрізняються від інших, підрозділи - також. Наприклад, десант, спецназ, морська піхота мають дійсно романтичний ореол. Про 1-шу окрему танкову бригаду це, звичайно, сказати досить важко. Тим більше, що з'єднання входить до складу Основних сил оборони, тож, відповідно, й бойове навчання тут не таке насичене, як, скажімо, в ОСШР.
З цього приводу, на мій погляд, вартий уваги й наступний факт. У серпні Чернігівський центр вивчення громадської думки "Полісся" провів соцопитування з питань щодо розвитку нашої армії. 76% чернігівців підтримують скасування строкової служби і вважають, що Збройні Сили мають комплектуватися виключно на контрактній основі. Респонденти в основному зазначили, що бажання служити залежатиме від того, як буде екіпірований, чим та на чому "воюватиме" сучасний контрактник.
Нещодавно в одному зі своїх інтерв'ю Міністр оборони України Юрій Єхануров зазначив, що "армії необхідно дати сучасне озброєння, щоб люди розуміли, заради чого вони працюють".
1-ша окрема танкова бригада - яскраве підтвердження цим словам. Тут триває процес планового переозброєння. Чергова передача 10 танків Т-64 БМ "Булат", які пройшли модернізацію на харківському підприємстві "Завод імені Малишева", відбулася 8 жовтня. Виконуючий обов'язки командира гвардійського танкового з'єднання підполковник Валерій Машура зазначив, що сьогодні загальна чисельність модернізованих танків Т-64 БМ "Булат" у бригаді становить 41 машину, тобто перший батальйон з'єднання стовідсотково укомплектований новітньою бронетанковою технікою, а в другому цей процес вже розпочався. Найближчим часом планується отримати ще десять-тринадцять таких машин. Є, щоправда, певні проблеми у них з ходовою. Втім, переваг більше. Це - нова
система динамічного захисту та наведення, потужніший двигун. Для танка взяли на озброєння керовану сучасну ракету "Комбат". Тож є підстава радіти танкістам і романтикам, які закохані у службу, зокрема.
Безумовно, цей романтичний запал потребує постійного підживлення. Адже для романтиків головне - не сидіти без діла. Справжнього діла... Джерело: Мисник Вадим, газета "Народна Армія", http://uamedia.visti.net
|
Загальновідомі проблемні питання щодо професійного війська - розмір грошового утримання, забезпеченість житлом, престижність служби - стають дедалі актуальнішими. А втім, останнім часом за цими критеріями у суспільстві якось стали підзабувати, що для певної частини громадян головним фактором вибору професії військового була, є і залишається "звичайнісінька" романтика. 