ЧЕРНІГІВСЬКИЙ
ФОРМАТ

Впаде з утоми військо по дорозі,
Не в силах кріса вдержати в руках,
А босі ноги пухнуть у немозі,
Кровавлять рани в драних онучах.
Українська народна пісня

Наказ №1
12 березня 1921 р. Головний Отаман військ УНР Симон Петлюра, - пише відомий дослідник Роман Коваль,- і начальник штабу Юрко Тютюнник видали наказ №1 "По Повстанським військам Української Народної Республіки", в якому закликали український народ "до останнього рішучого бою". В наказі стверджувалося, що коли підготовча праця закінчиться, "виданий буде наказ про повстання, де буде сказано, що й кому треба робить, а поки треба готуватися до бою і не робити "ні одного неорганізованого вибуху"
Спочатку планувалося розпочати повстання 1 травня, використавши для цього першотравневі демонстрації, які мали очолити організовані українські підпільники, потім час виступу був перенесений на 1 червня, потім - на жнива 1921 року. Юрко Тютюнник намагався пришвидшити час всенародного виступу, але Петлюра - під тиском Польського генерального штабу, який вів подвійну гру, - відтягував прийняття рішення. Жнива, коли окупант брутально забирав у селянина набуток його річної праці, були чудовим часом для повстання. Обідраного до нитки селянина на повстання підняти було надзвичайно легко. Та Петлюра, залежний від волі своїх польських союзників, знову відклав дату початку повстання.
Більшовики ж перейшли у наступ: влітку 1921 року багато повстанських загонів були розбиті, розкрита була й не одна підпільна організація.
Тим часом минув вересень. Відсвяткували вже й Покрову… Наближався листопад.
Восени 1921 року із залишків армії УНР, інтернованої в Польщі, було сформовано так звану Українську Повстанську Армію. ЇЇ завдання полягало в тому, щоб сміливим рейдом по Радянській Україні скоординувати й активізувати дії місцевих повстанців з метою повалення більшовицького режиму. Повстанська команда зібрала з-поміж українських військовополонених півтори тисячі добровольців і створила з них дві групи: 1-шу Подільську під командуванням М.Палія і 2-гу Волинську під командуванням Ю.Тютюнника. Доля першої групи, що нараховувала 400 чоловік склалася щасливо. Вона, перетнувши 25 жовтня польсько-український кордон, з успішними боями пройшла крізь тили більшовиків через Проскурів—Летичів. Вийшовши на Київське Полісся, група М.Палія рушила на Волинь, і 29 листопада перетнула польсько—український кордон та повернулась з рейду. Доля Волинської групи склалася набагато трагічніше. Ця група у складі 800 бійців вирушила в похід 4 листопада, перейшовши польсько-український кордон біля містечка Сарни. Вона, маневруючи і обминаючи чисельні війська Червоної армії, рухалась на Київ з надією, що в Україні все таки буде піднято повстання. 7 листопада Юрію Тютюннику вдалося захопити Коростень, проте наштовхнувшись на сильну атаку переважаючих радянських військ, він змушений був відступити та пробиватися лісами на захід до кордону. 17 листопада виснажене і втомлене військо Ю.Тютюнника зупинилось на перепочинок поблизу села Малі Миньки, де зненацько було оточене кавалерійською бригадою Г.Котовського. Червоноармійці мали краще озброєння та величезну чисельну перевагу. Бій був нерівний. Група Ю.Тютюнника була майже повністю знищена. Лише 120 бійців із штабом групи вийшли з оточення і дійшли 20 листопада до польського кордону. Третина вояків полягла на полі бою, решта потрапила у полон.
Слава Україні!

Вояків, що потрапили у полон і предстали перед надзвичайною комісією (ЧК) було 443 чоловік. Був серед них і офіцер армії УНР уродженець Городні Іван Рембалович, проте йому пощастило втекти з полону. 359 з них як “злісних і активних бандитів” чекісти засудили до розстрілу. Катування українських патріотів відбувалось в містечку Базар. За день до екзекуції селян примусили викопати довгий рів. Перед самим розстрілом, для залякування і смиренності перед радянською владою, було зігнано всіх жителів Базару та селян з навколишніх сіл. 21 листопада засуджених, яких два дні тримали в церкві в голоді і холоді, вишикували перед ровом і запропонували покаятись та перейти до Червоної армії. По хвилинній мовчанці почувся голос бійця Степана Щербака: “До вас служити не підемо. Стріляйте. Український народ вам цього не пробачить”. Пролунало могутнє “Слава Україні!”. Вояки на прощання обіймалися і з недоспіваним гімном “Ще не вмерла Україна” падали в могилу, підкошені кулями більшовиків. В могилі, засипану нашвидкоруч примерзлою землею, були й живі люди. Вона ще кілька днів ворушилась. Біля неї чергували червоноармійці і нікого з місцевих жителів не пускали.
У наш час, істориками Віктором Рогом та Романем Ковалем був опублікований список розстріляних більшовиками вояків. Із загальної кількості анкет розстріляних чернігівці займають близько 10%.
Нижче подаємо їх прізвища.
Знайди свого діда
Швидак Максим Якович
Народився 24 листопада 1897 р. в Остерському повіті Чернігівської губернії. Українець. Селянин. Закінчив сільську школу. Молодший унтер – офіцер. Безпартійний. В армії УНР із 1919 р. Під час 2-го Зимового походу – молодший старшина 4-го куреня 2-ї бригнади 4-ї Київської дивізії. Потрапив у полон 17 листопада під с. Малі миньки Овруцького повіту Волинської губернії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.
Примітки:
2. Під час допиту в основному відповідав «не знаю», «не можу сказати».
Сторінку у книзі «Рейд у вічність» ( далі - Р. у В.) – с. 14-15

Шведюк Яків Васильович
Народився 1898 р. у м. Чернігів. Українець. Міщанин. Закінчив вище початкове училище. сільську школу. Молодший писар. Безпартійний. В 1919 р. – канцелярист Міністерства внутрішніх справ УНР. Під час 2-го Зимового походу – каптернамус 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії. Будучи пораненим, потрапив у полон 16 листопада під с. Миньки Овруцького повіту Волинської губернії. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.
Примітки:
1. В. Верига і Б. Тимошенко подають Швидюк.
2. Так в анкеті. Така розбіжність зустрічаєтиметься й далі.
Р. у В. – с. 16

Погиба Федір Данилович
Народився 1898 р. у м. Літки Чернігівської губернії. Українець. Селянин. Закінчив 4 класи гімназії та 5-у Київську школу прапорщиків. Спеціальність – лісова промисловість. Поручик. Безпартійний. В українській армії із 1918 р. Під час 2-го Зимового походу – ройовий 3-ї сотні 4- го куреня 4-ї Київської дивізії. Потрапив у полон 16 листопада 1921 р. у м. Базар. молодший старшина 4-го куреня 2-ї бригнади 4-ї Київської дивізії. Потрапив у полон 17 листопада під с. Малі миньки Овруцького повіту Волинської губернії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.
Примітки:
1. В. Верига і Б. Тимошенко подають військове звання хорунжий.
Р. у В. – с. 16-17

Бережний Сидір Петрович
Народився 1898 р. в м. Бахмач Конотопського повіту Чернігівської губернії. Українець. Стан козак. Закінчив 4 класи у м. Конотоп та Орієнбаумську школу прапорщиків. Поручик. Безпартійний. Відбував службу в 3-й Залізній дивізії. Був інтернований у табір у м. Александрові Куявський. Працював учителем фізкультури у м. Варшава. На початок 2-го Зимового походу був старшиною без посади, після бою за м. Коростень став командиром сотні, після наступного бою – командиром куреня 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.
Примітки:
1. Під час допиту дав занадто детальну інформацію про структуру Української повстанської армії генерал-хорунжого Юрка Тютюнника.
Р. у В. – с. 18-19

Кузьменко Митрофан Юхимович
Народився 1899 р. в м. Веркіївка Чернігівської губернії. Українець. Селянин. Закінчив учительську семінарію та 3-тю Київську школу прапорщиків. Поручик царської армії. Безпартійний. (1)
З 1918 р. – в головному інтендантстві української армії. Під час 2-го Зимового походу – в резерві чиновників штабу армії (2). В полон потрапив 16 листопада під с. Миньки Овруцького повіту Волинської губернії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 12 березня 1998 р.
Примітки:
1. Співчував боротьбистам
2. В. Верига і Б. Тимошенко подають військове звання підполковник.
3. У відповідь на пропозицію більшовицького комісара покаятися і вступити до лав червоних для боротьби з українськими «бандами» звернувся до селян, які спостерігали за розстрілом: «Народе Український! Слухай голосу вірних синів! Ти колись віддячиш за нас. Хай живе...» І ворожа куля звалила його в могилу. В. Верига. С. 142
Р. у В. – с. 23-24

Шуру-Буру Іван Лукич (1)
Народився 1891 р. в м. Борзна Чернігівської губернії. (2) Українець. Козак. Закінчив 4отирикласне міське училище в м. Борзна та навчальну команду «вольноопределяющимся». Прапорщик царської армії. Артилерист. Безпартійний.
В армії УНР із січня 1919 р. Хорунжий. (3) Під час 2-го Зимового походу – в резерві гарматної сотні при штабі УПА. В полон потрапив 16 листопада під м. Базар.(4) Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 25 березня 1998 р.
Примітки:
1. Це прізвище вживається по-різному. В нашому випадку, в анкеті і списку розстріляних – «Шуру-Бура». Власне, саме так він і підписувався В. Веритга і Б. Тимошенко подають Шарабура.
2. В. Верига і Б. Тимошенко подають військове звання полковник. В анкеті підпис «Хор. Шуру-Бура».
4. На допиті визнава, що «состояние (части) в боевом отношении – не важно», а «состояние части в отношении продовольственном, обмундировании, снабжении и снаряжении, если есть недочеты, та какие и чем вызваны – плохое».

Реабілітовано «На Шуру-Буру Івана Лукича читаємо у рішенні про реабілітацію, - поширюється дія ст. 1 Закону України «про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17.04.1991. оскількі відсутня сукупність доказів, підтверджуючих обгрунтованність притягнення його до відповідальності». Подібні аргументи – і в інших реабілітаційних висновках.
Р. у В. – с.24

Сагусій Явсентій (1) Данилович (2)
Народився 25 лютого 1897 р. в м. Мена Сосницького повіту Чернігівської губернії. Українець. Службовець ( із селян). Закінчив Стародубську семінарію та артилерійське училище. Закінчив один курс політехнічного інституту. Прапорщик. Безпартійний.
В армії УНР із січня 1918 р. Під час 2-го Зимового походу – молодший старшина 4-ї гарматної бригади 4-ї Київської дивізії (3). В полон потрапив 17 листопада під с. Малі Миньки. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 25 березня 1998 р.
Примітки:
1. В. Верига і Б. Тимошенко вказують імя Євзафій.
2. В анкеті – Даниінович.
3. 1. В. Верига і Б. Тимошенко паодають військове звання сотник
Р. у В. – с. 28

Борисенко Денис Петрович
Народився 1888 р. в с. Горнянка (?) Ніжинського повіту Чернігівської губернії. Українець. Селянин. Закінчив писарські курси і курси військових чиновників. Конторник. Безпартійний.
У 1918 р. діловод полку синьої дивізії. Під час 2-го Зимового походу – скарбник 4-го куреня 2-ї бригади 4-ї Київської дивізії (3). В полон потрапив 16 листопада під с. Малі Миньки. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 25 березня 1998 р.
Р. у В. – с. 30

Вергун Семен Семенович
Народився 25 квітня 1897 р. в с. Михайло-Аклівка (?) Карабутівської волості Конотопського повіту Чернігівської губернії. Українець. Селянин. Закінчив сільську школу. Безпартійний.
В армії УНР із 1919 р. Служив у 30-му курені 10-ї бригади 4-ї Київської дивізії. Під час 2-го Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії . В полон потрапив 17 листопада під с. Звіздаль. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 25 березня 1998 р.
Р. у В. – с. 45

Якимченко (1) Микола Іванович
Народився 12 грудня 1900 р. у Козелецькому повіті Чернігівської губернії. Українець. Міщанин. Закінчив 3 класи початкового училища. Безпартійний.
До армії УНР був мобілізований 1920 р. коло м. Сатанів. Під час 2-го Зимового походу – кашовар 2-ї бригади 4-ї Київської дивізії . В полон потрапив 17 листопада, будучи пораненим. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Примітки:
1. В. Верига і Б. Тимошенко подають як Якимченко.
Р. у В. – с. 53

Радченко (1) Василь Матвійович
Народився 1894 р. у с. Зазим'є Остерського повіту Чернігівської губернії. Росіянин. Селянин. Малограмотний. Чорноробочий. Безпартійний.
В армії УНР з 1920 р. Служив у робочій сотні при штабі 6-ї Січової дивізії. Під час 2-го Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Примітки:
У списку розстріляних і в анкеті помилково – Гадченко. Підписувався – Радченко. В. Верига і Б. Тимошенко подають як Гатченко.
Р. у В. – с. 54-55

Якимченко (1) Микола Іванович
Народився 12 грудня 1900 р. у Козелецькому повіті Чернігівської губернії. Українець. Міщанин. Закінчив 3 класи початкового училища. Безпартійний.
До армії УНР був мобілізований 1920 р. коло м. Сатанів. Під час 2-го Зимового походу – кашовар 2-ї бригади 4-ї Київської дивізії . В полон потрапив 17 листопада, будучи пораненим. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Примітки:
1. В. Верига і Б. Тимошенко подають як Якимченко.
Р. у В. – с. 53

Шейнов (1) Петро Іванович
В анкеті рік народження не вказаний. У списку розстріляних вказано, що П. Шейнову – 22 роки. Народився у Сосницькому повіті Чернігівської губернії. Росіянин (2). Міщанин. Малограмотний. Безпартійний.
В армії УНР з 1920 р. Служив у 46-му курені 16-ї бригади 6-ї січової дивізії. Інтернований у табір м. Александров Куявський, де працював кочегаром. Під час 2-го Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Примітки:
1. В. Верига і Б. Тимошенко подають як Шойків.
2. В анкеті – «велкорос».
Р. у В. – с. 59

Оландаренко (1) Карпо Іванович
Народився 1900 р. в с. Полова Прилуцького повіту Полтавської губернії. Українець. Міщанин. «Ходив до церковного училища». Безпартійний.
В армії УНР з 1919 р. Під час 2-го Зимового походу – козак 1-го куреня 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 17 листопада під с. Звіздаль, близько 1500 – 16.00. Розстріляний 23 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Примітки:
1. В. Верига і Б. Тимошенко подають як Оліндаренко.
Р. у В. – с. 61

Радченко (1) Іван Сергійович
Народився 1890 р. у с. Зазим'є Остерського повіту Чернігівської губернії. Українець. Селянин. Закінчив сільську школу.
В армії УНР з 1918 р. Служив у 18-му курені 16-ї бригади 6-ї січової дивізії. Інтернований у табір м. Александров Куявський. Під час 2-го Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Примітки:
В. Верига і Б. Тимошенко подають як Ровенко.
Р. у В. – с. 63

Сидоренко Семен Іванович
Народився 1899 р. у с. Хибалівка Ніжинського повіту Чернігівської губернії. Українець. Козак. Закінчив початкову сільську школу. Швець. Безпартійний.
В армії УНР з 1919 р. Під час 2-го Зимового походу – козак (1) комендантської сотні штабу 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Примітки:
В. Верига і Б. Тимошенко військове звання подають як підхорунжий.
Р. у В. – с. 67

Савченко Трохим Архипович
Народився 1899 р. у с. Дмитрівка Конотопського повіту Чернігівської губернії. Українець. Козак. Закінчив початкову сільську школу. Швець. Безпартійний.
В армії УНР з 1919 р. Під час 2-го Зимового походу – козак-зв'язківець при штабі 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 17 листопада під с. Малі Миньки, близько 1500 – 16.00. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Примітки:
Р. у В. – с. 69

Свирідів Григорій Терешкович
Народився 5 жовтня 1894 р. у с. Козелецькому повіті Чернігівської губернії. Українець. Селянин. Самоучка. Безпартійний.
В армії УНР з 1919 р. Під час 2-го Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 17 листопада. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Примітки:
Р. у В. – с. 71

Бузун Данило Савелійович
Народився 11 грудня 1893 р. у с. Матіївка Конотопського повіту Чернігівської губернії. Українець. Селянин. Закінчив церковно-приходське училище. Муляр. Безпартійний.
В армії УНР з 1919 р. Під час 2-го Зимового походу – козак нестроєвої сотні 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 17 листопада під с. Миньки, близько. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Примітки:
Р. у В. – с. 71-72

Кайдан Стефан Захарович
Народився 1897 р. у с. Терехівка Чернігівського повіту Чернігівської губернії. Українець. Селянин. Закінчив 1-н клас міністерського училища. Чорноробочий. Безпартійний.
В армії УНР з 1919 р. Під час 2-го Зимового походу – козак 4-ї гарматної бригади 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 17 листопада під с. Миньки. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Примітки:
Р. у В. – с. 75

Кайдан Стефан Захарович
Народився 1897 р. у с. Терехівка Чернігівського повіту Чернігівської губернії. Українець. Селянин. Закінчив 1-н клас міністерського училища. Чорноробочий. Безпартійний.
В армії УНР з 1919 р. Під час 2-го Зимового походу – козак 4-ї гарматної бригади 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 17 листопада під с. Миньки. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Примітки:
Р. у В. – с. 75

Рубан Іван Лукич
Народився 1899 р. у с. Чубичі Чернігівського повіту Чернігівської губернії. Українець. Селянин. Закінчив початкове училище. Безпартійний.
В українській армії з 1918 р. Служив у 3-й гарматній бригаді 3-ї Залізної дивізії. Інтернований у табір м. Каліш. Під час 2-го Зимового походу – козак комендантської сотні штабу УПА. (1) В полон потрапив під час бою неподалік с. Миньки. (2) Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Примітки:
В. Верига і Б. Тимошенко військове звання подають як підхорунжий.
Під час допиту зазначив, що стан частини в бойовому відношення поганий «внаслідок відсутності зброї».
Р. у В. – с. 76

Іліченко (1) Семен Григорович
Народився 1897 р. у м. Бахмач Чернігівської губернії. Росіянин. Селянин. Неграмотний. Безпартійний.
В армії з 1919 р. Під час 2-го Зимового походу – в нереєстровій команді при штабі 4-ї Київської дивізії. (2) Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Примітки:
1. У списку розстріляних – Ільіченко, в реабілітаційному висновку – Ільченко. В. Верига і Б. Тимошенко також подають як Ільченко.
Р. у В. – с. 81

Горбач (1) Іван Олександрович
Народився 26 листопада 1887 р. у с. Курені Бахмацької волості Конотопського повіту Чернігівської губернії. Українець. Малограмотний. Безпартійний.
В українській армії з 1918 р. Служив у Залізної дивізії. Під час 2-го Зимового походу – козак 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 16 листопада під с. малі Миньки. (2) Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Примітки:
1. У списку розстріляних та реабілітаційному висновку – Юрбач.
2. В основному на питання відповідав «Не знаю».
Р. у В. – с. 84

Гришко (1) Григорій Андрійович
Народився 20 лютого 1900 р. у с. Анисове Янівської волості Чернігівської губернії. Українець. Селянин. Закінчив 1 клас міського училища. Безпартійний.
В армії УНР з 1919 р. Під час 2-го Зимового походу – козак 4-го куреня 2-ї бригади 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 17 листопада неподалік с. Малі Миньки. (2) Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Примітки:
1. У списку розстріляних – Горний, у реабілітаційному висновку – Грихно, в анкеті Гришко (Грихно?). В. Верига і Б. Тимошенко подають як Горний.
2. В основному на питання відповідав «Не знаю».
Р. у В. – с. 784

Герасим'юк (1) Данило Данилович
Народився 18 грудня 1898 р. у м. Бахмач Чернігівської губернії. Білорус. Селянин. Малограмотний. Безпартійний.
В українській армії з 1918 р. Інтернований у табір м. Александров Куявський. Під час 2-го Зимового походу – козак 1-го куреня 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 17 листопада під с. Малі Миньки. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Примітки:
1. В анкеті - Герасимук В. Верига і Б. Тимошенко також подають як Герасимук, в реабілітаційному висновку – Герасимук.
Р. у В. – с. 94

Маринич Петро Іванович
Народився 16 січня 1899 р. у м. Ічня Чернігівської губернії. Українець. Селянин. Закінчив сільську школу. Безпартійний.
В армії УНР 1920 р. Під час 2-го Зимового походу – козак 1-го куреня 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 17 листопада під с. Миньки. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Р. у В. – с. 95

Приходько Митрофан (1) Миколайович
Народився 1898 р. у Чернігівському повіті Чернігівської губернії. Українець. Селянин. Закінчив сільську школу. Безпартійний.
В армії УНР з 1919 р. Інтернований у табір м. Александров Куявський. Під час 2-го Зимового походу – козак 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив під с. Малі Миньки. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Примітки:
1. В. Верига і Б. Тимошенко подають як Мартин.
Р. у В. – с. 97

Овдієнко (1) Василь Андрійович
Народився 24 лютого 1890 р. у с. Хотуничі Городнянського повіту Чернігівської губернії. Українець. Селянин. Закінчив сільську школу. Безпартійний.
В армії УНР з 1919 р. Під час 2-го Зимового походу – козак (2) 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 17 листопада між селами Міньки і Малі Миньки, між 15.00 -16.00 годинами. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Примітки:
1. В анкеті і списку розстріляних Авдєєнко.
2. В. Верига і Б. Тимошенко подають звання хорунжий.
Р. у В. – с. 104

Головко Петро Діонісійович
Народився 22 вересня 1893 р. у Прилуцькому повіті Полтавської губернії. Українець. Селянин. Закінчив гімназію в м. Київ. Безпартійний.
В армії УНР з 1919 р. Під час 2-го Зимового походу – в обозі 4-ї Київської дивізії. В полон потрапив 17 листопада під с. Малі Миньки. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Р. у В. – с. 104

Шкапа Родіон Савелійович
Дата народження не вказана. Зазначено вік – 22 роки. Народився у с. Прирубки Чернігівської губернії. Українець. Козак. Закінчив сільську школу. Безпартійний.
В армії УНР 1919 р. Інтернований у табір м. Александров Куявський
Де працював кашоваром. Під час 2-го Зимового походу – козак 4-ї гарматної бригади 4-ї Київської дивізії. Розстріляний 22 листопада 1921 р. у м. Базар. Реабілітований 27 квітня 1998 р.
Р. у В. – с. 106

Олександр ЯСЕНЧУК
Джерело: "Сіверщина", http://siver.com.ua/news/2008-11-13-1155