18:13 Чому плачуть берези? | |
 Якось почув історію про одного чоловіка-дивака, який працював у Києві двірником і знищував усі берези у дворі – поливав їх спеціальним розчином. Чому знищував? Бо вважав їх суто “російськими” деревами... І пригадалася тоді давня народна загадка: стоїть дерево — цвітом зелено. У цьому дереві чотири угіддя: перше — хворим на здоров’я, друге — від пітьми світло, третє — кволих і немічних пеленати, а четверте — людям криниця... Відгадка така: перше — то березовий віник для лазні, друге — скіпка (лучина) для освітлення, третє — береста на горщики, короби та інші вироби, четверте — березовий сік. Утім береза – аж ніяк не загадкове дерево. Вона широко відома, оспівана у піснях, народних частівках, увічнена у творах мистецтва. На планеті відомо 140 видів берези, в Україні їх росте вісім. Матінка-природа наділила це дерево унікальними цілющими властивостями. На першому місці — березові бруньки. У них є дубильні речовини, каротин, цукор, аскорбінова кислота... Бруньки випромінюють фітонциди та інші антибіотичні речовини, здатні вбивати хвороботворні бактерії. Настоянку березових бруньок застосовують при хворобах шкіри (вугрях, висипах, подразненні), гострому ревматизмі, запаленні печінки, гастритах, виразкових хворобах шлунку та дванадцятипалої кишки. При бронхітах, грипі та гострих респіраторних захворюваннях п’ють чай з березових бруньок, користь від якого помітили наші предки сотні років тому. Ось традиційний рецепт: беруть 30 грамів березових бруньок або ж листків на літр 70-процентного спирту, після настоювання п’ють по 15–20 крапель тричі на день. Заготовляють бруньки в березні або на початку квітня, коли вони тільки-но починають бубнявіти і ще липкі від смолистих речовин. Сушити їх рекомендується на холоді (не вище 20 градусів тепла). А яким цілющим є молодий березовий сік! Він містить силу-силенну сировини для сучасної медицини: фруктозу, сахарозу, білок, яблучну кислоту, понад 20 мікроелементів (магній, кальцій, мідь, калій, фосфор, марганець), дубильні речовини тощо. Прохолодна весняна свіжість березового соку дає людині відчуття бадьорості. Після довгої зими народна медицина рекомендує пити сік при захворюванні суглобів, екземах, подагрі, каменях у нирках та сечовому міхурі, проти цинги та золотухи в дітей... Лікувально-дієтичні властивості соку істотно підвищуються, якщо його настоювати на цілющих травах (суміш звіробою з листям волошок), або змішати із соком плодів та ягід — горобини, чорниці, журавлини, малини, ожини... Березовий сік — скороминущий лісовий делікатес. А тому лісівники, цілком природно, намагаються «законсервувати» його цілющу силу. У північних лісових районах Чернігівщини довелося почути (і частково побачити) про один з методів «консервації». Йдеться про приготування чудодійного квасу. У посуд з березовим соком (приміром, це дерев’яні діжечки) кладуть присмажені на олії (бажано конопляній) скоринки чорного хліба. За дві доби додають дубову кору й ароматичні приправи — вишневі гілочки, деякі трави та квіти. Посуд герметично закупорюють щонайменше на два тижні. Квас виходить напрочуд смачний і поживний. Справжній цілющий напій, дар наших березових гаїв. Джерело: http://nats-bezpeka.com.ua
| |
|
| |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |