реклама партнерів:
Головна » 2009 » Липень » 1 » Генеральний план розвитку Національного заповідника «Чернігів стародавній» прийнятий депутатами міськради з уточненнями…
12:13
Генеральний план розвитку Національного заповідника «Чернігів стародавній» прийнятий депутатами міськради з уточненнями…
Генеральний план розвитку Національного заповідника «Чернігів стародавній» прийнятий депутатами міськради з уточненнями… Минулого понеділка, 23 червня, депутати міської ради розглядали непросте питання. Від них залежало майбутнє розвитку стародавнього Чернігова.
На розгляд сесії було винесено Генеральний план розвитку Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» з визначенням меж та зон охорони пам’яток заповідника. Гострі дискусії розгорілися в залі міськради. Частина депутатів висловлювали категоричне «проти», інші – «за».
Генплан розроблений на замовлення Міністерства регіонального розвитку та будівництва України («Чернігів стародавній» підпорядкований Мінрегіонбуду). Його головна мета: забезпечення збереження та доцільного використання пам’яток і об’єктів культурної спадщини архітектурно-історичного заповідника. Працювали над генеральним планом досвідчені науковці та архітектори Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень і Державної служби з питань національної культурної спадщини Міністерства культури та туризму України, Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто».
До розгляду на сесії міськради документ пройшов досить складний шлях. Він розроблявся протягом півтора року з врахуванням пропозицій колективу заповідника «Чернігів стародавній», розглядався і був затверджений на вчених радах в кількох міністерствах.
Генеральний план розвитку заповідника як регуляторний акт потребував і законодавчого оформлення. Тож на початку травня 2009 року повідомлення про його оприлюднення було розташовано на сайті Чернігівської міської ради. Протягом місяця бажаючі мали змогу надіслати свої зауваження та пропозиції в управління архітектури та містобудування міськради. Крім того, керівники заповідника провели прес-конференцію, на якій детально розповіли журналістам про мету та важливість генплану. 9 червня генеральний план був одноголосно прийнятий на архітектурно-містобудівній раді.
19 червня відбулися громадські слухання за участю депутатів міськради, розробників документа та громадськості Чернігова. І вже тоді визначилися дискусійні питання, було створена погоджувальна рада. Саме на її засіданні й було досягнуто компромісу, зокрема щодо висотності забудови в районах Кавказу та Лісковиці.
Проте, на сесії міськради про компроміс, очевидно, забули…
Наше місто унікальне не лише стародавніми соборами та величними монастирями. На придеснянських пагорбах зберігся унікальний за своєю цілісністю архітектурно-ландшафтний комплекс, що послідовно формувався упродовж тисячоліття і дійшов до наших днів у високому ступені збереженості. Чернігів – єдине місто в Центрально-Східній Європі, що в своєму містобудівному укладі й вигляді зберегло втілення основних засад давньоруського містобудування. Отож, для розробників геплану було важливим обмеження висотної забудови в прилеглих районах до пам’яток архітектури заповідника.
Але депутати, зокрема Дмитро Попов (Соцпартія) та Галина Чічікало (партія «Віче») аргументували, що у разі обмеження висотності будинків в Чернігів не прийде інвестор.
Виступаючи перед депутатами Олена Сердюк (керівник-координатор роботи над генпланом, директор НДІ пам’ятоохоронних досліджень, історик, заслужений працівник культури України) наголошувала, що головний інвестор для Чернігова – пам’ятки архітектури. Наводила приклад Києва, де сучасні горе-будівники завдали серйозної шкоди архітектурному вигляду столиці.
На підтримку генерального плану заповідника виступили Володимир Ступак (Українська народна партія), Віктор Демшевський (Партія Регіонів) та інші депутати, а також почесний громадянин міста Герард Кузнєцов.
Розпочалося голосування. Спочатку депутати «пройшлися» по спірних питання, узгоджених погоджувальною радою на громадських слуханнях. Народні обранці дали «зелене світло» спорудженню металевого містка з Валу до Катерининської церкви, але не підтримали питання, щодо винесення спортивних площадок з території Валу. Погодилися із влаштуванням огорожі навколо Валу як території, що має певний режим використання, а також з реконструкцією існуючого дитячого майданчика з боку вулиці Преображенської з перетворенням його у дитяче містечко в архітектурно-стилістичних формах, які відповідають характеру оточуючого середовища.
Найбільш спірним виявилось питання обмеження висотності будинків в районах Кавказу та Лісковиці до 6 м та навколо Іллінської церкви до 8 м, запропоновані у зазначеному проекті. Віктор Бережний, голова постійної комісії міськради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин (ВО «Батьківщина»), запропонував, на його думку, компромісне рішення – в питаннях обмежень висотності будівель в історичній частині міста дотримуватися Генерального плану міста та місцевих правил забудови, деталізуючи їх по секторам з врахуванням сприйняття цих забудов з основних видових точок міста. Більшість депутатів підтримали цю пропозицію.
За генеральний план розвитку Національного заповідника «Чернігів стародавній» проголосувало 27 депутатів (рятівними виявилося 2 голоси). Один з основних документів міста прийнято, хоча й з уточненням. А архітектурно-історичний заповідник відтепер має й затверджені межі та охоронні зони пам’яток.

С. Черняков.



Категорія: КУЛЬТУРА | Переглядів: 1049 | Теги: генеральний план розвитку, Чернігів стародавній, Чернігів | Рейтинг: 0.0/0

QR-код посилання на сторінку
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.



Всього коментарів: 0
avatar