реклама партнерів:
Головна » 2020 » Квітень » 6 » Історія шахових змагань Чернігівщини. 18. Крок назад (1926)
11:45
Історія шахових змагань Чернігівщини. 18. Крок назад (1926)
Історія шахових змагань Чернігівщини. 18. Крок назад (1926) Ми вже звертали увагу, що сплеск шахового руху на Чернігівщині в 1924-му (та й у 1925-му) багато в чому пояснювався необхідністю провести відбір на чемпіонат України та всесоюзні змагання (такі як турніри міст). Під них влаштовували губернські чемпіонати. Та й показовий шаховий гурток (які і всі інші) не лише поширював шахи в масах, але й готував кращих шахістів до головних змагань. І коли в 1925-му фінансові проблеми завадили представникам Чернігівщини взяти участь у чемпіонаті України і у всесоюзному турнірі міст, це завдало потужного удару всьому шаховому руху. Оскільки було втрачено головну мету – для чого всі старання, якщо кращим шахістам закрито дорогу вгору.

Найбільше постраждав Чернігів. Ще восени 1925-го Чернігівський зразковий шаховий гурток був сповнений надій: планувалися «ряд послідовних турнірів» – як кваліфікаційних, так і теоретичних, 15 листопада черговий сеанс провів «інструктор шахової секції» Микола Вербицький.
Але надалі все якось затихло. І в 1926-му «Червоний стяг» ні рядка не написав про шахи. Схоже, що проблема була не в ігноруванні чи відсутності авторів – насправді не було про що писати, бо шахове життя в місті завмерло. Принаймні 1 квітня 1927 року «Червоний стяг» сповіщав про ПОНОВЛЕННЯ роботи Чернігівською шахово-шашковою секцією. З чого випливає, що якийсь час вона таки не працювала. Бурхливий розвиток двох попередніх років ще не дав надійних плодів, тож без фінансування вся масова робота була згорнута.
До всього, не було в 1926-му чергового всесоюзного шахового з’їзду, що проводилися три роки поспіль і давали потужний імпульс для пожвавлення шахового руху на місцях. Не бачимо представників Чернігівщини і серед учасників чергового (третього) чемпіонату України, який пройшов в Одесі. Ще в 1925-му організатори чимало намучилися з проведенням другого губернського турніру (прообразу сучасних першостей області), тепер же ситуацію ускладнила нова адміністративно-територіальна реформа. Губернії ліквідували, а міста – центри округ (Чернігів, Ніжин, Прилуки, Новгород-Сіверський/Глухів, Конотоп, Ромни) відтепер урівнялися в правах і напряму підпорядковувались органам влади УСРР. Перший на Чернігівщині турнір округів відбудеться лише в 1927-му, а роком раніше все, вочевидь, знову впиралося в відсутність коштів і до організації відбіркового турніру на всеукраїнський чемпіонат справа не дійшла.
Не дарма у записах М. Вербицького закінчення шахової роботи датується 1 жовтня 1925 року. Після чого він працюватиме в профтехшколі, «плавбуді», дорожньо-експлуатаційній частині й облдортрансі. Та лише в 1934-му повернеться до роботи шаховим тренером у облспорткомітеті та чернігівському Палаці піонерів.

Інша ситуація склалася в Ніжині та Прилуках. В червні 1925-го обидва міста стали центрами самостійних округ, з’явилося відповідне фінансування і вони ледь не з нуля починали процес широкого розповсюдження шахів у маси. Всеукраїнські та всесоюзні турніри, такі актуальні для чернігівчан, їх тоді цікавили ледь не в останню чергу.
У Прилуках шахово-шашкова секція провела організацію гуртків по клубах та, по аналогії з Черніговом, утворила показовий гурток при окружній раді фізичної культури. В центральному робітничому клубі проведені масові шахові вечори з сеансом на десяти дошках.
У Ніжині на початку 1926-го взагалі не було шахової секції в окружній раді фізичної культури. Однак рада отримала 3000 карбованців на проведення спортивних заходів, завдяки чому в місті було створено шахово-шашковий гурток. Ентузіасти шахового руху спільно з представниками робітничо-партійного клубу вже наприкінці березня організували міський шаховий турнір (чемпіонат міста). 13 учасників першості представляли 6 робітничих колективів Ніжина, двоє мали другу категорію, решта гравців – третю. Чемпіоном став Вербицький (педінститут), другим фінішував Шаповалов (школа № 1).

З інших новин 1926 року відмітимо перший Вседонбаський турнір, що відбувся наприкінці січня Його переможцем вийшов колишній ніжинець В. Єршов з Артемівська (12,5 очка з 15-и).
А влітку в Казані пройшов третій Поволзький турнір. Серед його учасників вперше зустрічаємо колишнього чернігівця, а тепер мешканця Саратова М. Шестерикова. В лютому він вдало виступив на міському турнірі першокатегорників, однак у Казані не зміг розвинути успіх: «мінус 1» і 7-8 підсумкове місце. Як зазначав журнал «64», «випробуваний боєць Шестериков зіграв, безумовно, нижче сили» .

Сергій ГОРОБЕЦЬ,
спеціально для «Чернігівського формату»



Підсумкова таблиця 3-го Поволзького турніру



М. Шестериков (сидить перший зліва) серед учасників Поволзького турніру 1926 року




Категорія: СПОРТ | Переглядів: 337 | Теги: історія, шахи, Чернігівщина, Сергій Горобець | Рейтинг: 0.0/0
Допомога проекту Чернігівський Формат - благодійний внесок

QR-код посилання на сторінку
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.



Всього коментарів: 0
avatar