16:07 Історія шахових змагань Чернігівщини. 20. Турнір округів 1927 р. | |
Розібратися з структурою шахових змагань Чернігівщини другої половини 1920-х не так то й просто. Справжній вал адміністративно-територіальних реформ лише заплутував ситуацію. Так, у 1923-му ліквідовано повіти, а на їх місці постали райони і більш широкі об’єднання – округи. Однак зберігалися губернії, до яких входили декілька округів. Тож губернські першості 1924 і 1925 років легко ототожнити з сучасними чемпіонатами області. В 1925-му губернії ліквідували, але округи укрупняти не стали. При цьому кожен округ (а в Україні їх було 40) набув статусу, рівнозначного губернії (області), бо підлягав лише вищим органам влади УСРР. Стару систему зруйнували, однак нова ясності не додала. Зрозуміло, що першість округи не могла замінити колишню першість губернії. Хоча б тому, що замість однієї Чернігівської губернії відтепер отримали на її території 6 округів із центрами у Чернігові, Ніжині, Прилуках, Новгороді-Сіверському (незабаром його змінив Глухів), Конотопі й Ромнах. Тож аналогом сучасних першостей області міг служити хіба що чемпіонат округів Чернігівщини. Який спромоглися організувати, але лише влітку 1927 року і лише єдиний раз. Чому так пізно? Бо в 1925-му встигли провести губернський чемпіонат якраз напередодні ліквідації губерній. В 1926-му шахи на Чернігівщині переживали глибоку кризу, особливо в Чернігові, де взагалі не бачимо слідів жодних змагань. Вочевидь, не проводилися і першості округів, бо про них також не маємо відомостей. І ось у 1927-му, на хвилі нового піднесення шахового руху, турнір округів таки провели. Його включили в програму ІV Всеукраїнської спартакіади і проводили в два етапи: всі 40 округів розбили на 8 територіальних груп, переможці яких складали фінальний турнір. Одна із відбіркових груп об’єднала округи Чернігівщини, тож і маємо перший турнір рівня сучасної обласної першості. Але! Фінал турніру округів цілком міг являти такий собі чемпіонат України, однак організатори не ставили перед собою подібних амбітних цілей. Тому зробили акцент на розкритті молодих талантів та огляді резервів серед шахістів другого ешелону. Які, як писав харківський «Вісник фізичної культури», через відсутність кваліфікації не брали участь у змаганнях всеукраїнського і всесоюзного масштабу та «були позбавлені можливості визначити свій клас гри». Відтак до участі у турнірі округів не допускалися шахісти першої категорії та учасники всеукраїнських першостей. І лише переможець фіналу отримував путівку на чемпіонат України. Такі обмеження залишали за бортом змагань Миколу Вербицького – єдиного першокатегорника і провідного шахіста Чернігівщини тих років. Водночас знижувався статус турніру округів, який навряд чи можемо ставити в один ряд із попередніми губернськими чемпіонатами. Передбачалося, що від кожної округи буде один представник. Однак багато округів проігнорували змагання: всього були представлені 27 округів із 40-а, на Чернігівщині взагалі зібрали лише шахістів трьох округів із шести. Не приїхали представники Конотопа, Ромнів і навіть Ніжина. Відтак вийшов доволі скромний турнір із шести учасників: троє чернігівців, двоє спортсменів із Глухова і один із Прилук. Змагання проходили в чернігівському клубі «Будинку освіти» і тривали п’ять вечорів – з 21 по 25 липня 1927-го. Головним фаворитом вважався Г. Лундберг (Чернігів), який у 1925-му грав у фіналі першості Чернігова, тоді ж обіграв у сеансі дует Вербицького-Серебріна, що робили ходи по черзі. Згодом заявлять про себе Новогрудський (Прилуки), Глевкий (Чернігів) і особливо М. Левицький, один із кращих чернігівських шахістів наступних років, учасник обласних змагань у середині 30-х. У стартовому турі Лундберг раптово поступився Рожкову (Глухів), дві інші партії завершилися внічию. Втім лідерство Рожкова тривало недовго. Наступного дня він був розбитий білими Глевким і в подальшому поповнить свій очковий багаж лише однією «половинкою». Тим часом Лундберг здолав Левицького і поправив своє становище, Новогрудський переміг Збитного (Глухів). Вирішальною стала партія 3-го туру Глевкий – Лундберг. Молодий чернігівець здолав фаворита і закріпив лідерство, тоді як для його суперника поразка означала фіаско всіх сподівань. Єдиним конкурентом залишався хіба що Новогрудський. Однак прилучанин не зміг дотиснути Рожкова, а в партії 4 туру не встояв проти лідера. Глевкий достроково зайняв перше місце і здобув путівку в фінал. Перед останнім туром на призові місця претендували Левицький, Лундберг, Новогрудський (по 2 очка) та Рожков (1,5). Однак останній поступився земляку Збитному, Левицький не зумів переграти Глевкого, а Лундберг нарешті переміг чорними (Новогрудського) і фінішував другим. Третій – Левицький. А вже 20-24 серпня в Харкові відбувся фінальний турнір. 8 учасників, 7 турів і… всього 5 ігрових днів. «Турнір обіцяв бути цікавим, так як його учасники показали гарний клас гри на попередніх змаганнях, – писав журнал «64». – Однак, через нерозпорядливість оргкомітету, … учасники турніру (не маючи можливості спати ночами) почували себе настільки погано, що турнір вийшов дуже невдалим за якістю партій. Майже всі партії супроводжувались грубими «зівками» і недоглядами. Результати турніру аж ніяк не відображають дійної сили кожного гравця». Втома справді давалася взнаки. Чернігівець Глевкий програв всі сім партій і фінішував безнадійно останнім. Водночас «Вісник фізичної культури» відмічав, що «Глевкий програв декілька партій випадково, маючи значну перевагу в ситуації». Наступного року турнір округів закономірно еволюціонував у всеукраїнський турнір молоді. Але вже в іншому форматі: відбіркові групові турніри тепер не були територіальними, всі три етапи змагань пройшли в Харкові. Тож до кінця існування округів (осінь 1930-го) більше не проходили ані чемпіонати округів Чернігівщини, ані чемпіонати конкретних округів (які, вочевидь, заміняли першості міст). З ліквідацією округів стало ще цікавіше, бо тепер напряму центру підпорядковувалися вже райони (яких в Україні налічувалося аж 484!). Області утворяться лише восени 1932-го, коли й сформується звична нині система адміністративно-територіального устрою. Сергій ГОРОБЕЦЬ, спеціально для «Чернігівського формату»  Таблиця турніру округів Чернігівщини 1927 року  Учасник турніру округів М. Левицький (праворуч) під час партії з Р. Оксгорном (Прилуки) на обласній першості працівників споживкооперації 1935 року
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |