17:38 Історія шахових змагань Чернігівщини. 29. Жіночі чемпіонати 1936-го | |
Друга жіноча першість області розпочалася всього за кілька місяців після першої – на рубежі січня-лютого 1936-го, відразу після тріумфу Поліни Бабушкіної. Така коротка перерва пояснюється необхідністю підлаштуватися під всеукраїнський чемпіонат, який мав стартувати вже в середині лютого. Однак цього разу першість пройшла куди більш організовано. На старт обласної першості, присвяченої «обласній конференції комсомолу», вийшли 9 шахісток і змагання виглядало значно солідніше, аніж «бліц-турнір», розіграний квартетом учасниць за три дні влітку 1935-го. Та й призи цього разу отримали всі учасниці. Перше місце виборола учениця 10-го класу прилуцької зразкової школи, комсомолка Віра Замига – 6,5 очок із 8. Другою фінішувала «вчителька-ударниця» із Ромнів Ольга Гордон – 5 очок. Стільки ж набрала і комсомолка Роза Левіна (Прилуки), у неї третє місце. Четверта – Ольга Глевка з Чернігова, у якої 3,5 очка. Прізвища решти учасниць нам невідомі. Цікавий момент: якщо тодішні газетні повідомлення не помилилися з очковими показниками шахісток, то це свідчить про неймовірно гостру боротьбу в середині й нижній частині таблиці, бо слідом за трійкою призерів дуже щільно мали розташуватися всі інші учасниці. Ольга Глевка, яка відкривала цю групу, фінішувала з «мінус один». Нескладно обрахувати, що п’ять останніх шахісток мали набрати разом 16 очок. Швидше за все, дві з них також на фініші мали 3,5 очка, а решта троє – по 3. І тоді відстань між четвертим і останнім (дев’ятим) місцями вимірюється всього половиною очка. Або ж учасниць насправді було 8, відтак домінування В. Замиги над рештою суперниць стає переконливішим, а очкові здобутки інших шахісток виглядатимуть куди більш логічно. Не маємо інформації, чи грала в турнірі перша чемпіонка Юлія Сергієнко. Вірогідно, в цьому не було особливої потреби, адже свою місію вона вже виконала. Та й навряд чи палала бажанням ще раз потрапити на Всеукраїнський фінал після повного фіаско в Києві всього за кілька місяців до того (0 очок із 14-ти). Жіноча першість у Чернігові фінішувала 8 лютого. А вже наступного дня Віра Замига вирушила в Київ, де незабаром мав стартувати другий жіночий чемпіонат України. Як повідомляла газета «64», більшість учасниць – молодь, комсомолки: «жінки самих різноманітних спеціальностей – інженери, машиністки, бухгалтери, журналісти, техніки й статистики, – переможниці обласних жіночих змагань – ось склад … чемпіонату УРСР». Домінували столичні шахістки, перші три місця поділили Зінаїда Артем’єва, Берта Вайберг (чемпіонка 1935 р.) і Роза Клігерман. Вони згодом досить пристойно виступлять у групових турнірах 4 чемпіонату СРСР, хоча й не потраплять у фінал. Наша землячка в такій компанії не мала особливих шансів, однак змогла набрати 1,5 очка в 12-ти партіях, а головне – випередила Плотникову з Молдавської АРСР. Принаймні Віра Замига стала єдиною, хто уникнув останнього місця в довоєнних жіночих першостях України. Підсумки другого всеукраїнського жіночого чемпіонату: 1-3. Артем’єва (Київ), Вайсберг (Київ) і Клігерман (Київ) – 9 очок із 11-и; 4-5. Кацман (Харків), Корсунська (Одеса) – 8; 6-7. Добровольська (Київ), Єршова (Дніпропетровськ) – 7,5; 8. Егельська (Вінниця) – 5,5; 9. Бергман (Харків) – 5; 10-11. Хазан (Харків), Кривицька (Одеса) – 3,5; 12. Заміна (Чернігів/Прилуки) – 1,5; 13. Плотникова (МАРСР) – 1. Надалі сліди «спортсменки, комсомолки, активістки» В. Замиги зникають з інформаційного простору. Як і інших учасниць обласної першості 1936 року. Попри кращу організацію, турнір, як і попередній, проводився не так для популяризації жіночих шахів, скільки для термінового закривання квоти на Всеукраїнський чемпіонат. Відтак серед шахісток переважали достатньо випадкові особи, які не залишили по собі в подальшому якогось шахового спадку. В історію увійшов лише феноменальний успіх Поліни Бабушкіної місяцем раніше. Про саму Поліну в 1936-му інформації не так вже й багато. В березні у складі збірної комсомольців та піонерів Чернігова вона виступила в товариському матчі проти збірної київського Палацу піонерів (грали в Києві та Чернігові). А на початку вересня газета «Більшовик» повідомляла, що Бабушкіна щодня удосконалює свою гру, тренуючись під керівництвом Миколи Вербицького. 5 жовтня 1936 р. у Києві розпочала виходити газета «Шахіст» (існувала до початку 1939-го) і в перших номерах неодноразово відзначала Поліну серед головних надій українських жіночих шахів, ставлячи її в один ряд з призерками першості України Артем’євою, Вайберг, Клігерман або молодими Аллою Рубінчик та Любов’ю Коган (Якір): «Їй ще бракує практики і витриманості, але вона безумовно грає талановито». Сергій ГОРОБЕЦЬ, спеціально для «Чернігівського формату»  Жіночий чемпіонат області 1936 року. Грають Ольга Гордон (Ромни, ліворуч) та Віра Замига (Прилуки, справа). Спостерігає за партією Роза Левіна (Ромни).
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |