20:24 Історія шахових змагань Чернігівщини. 30. Чемпіонат України 1936 року | |
У березні 1936-го Микола Вербицький вдруге взяв участь у чемпіонаті України, який проводився в Києві. Але якщо за дев’ять років до того чернігівець потрапив до призової трійки, то нині результат виявився протилежним – Вербицький фінішував останнім. 8-й чемпіонат республіки зібрав найбільшу кількість учасників – 18, зокрема переможців обласних турнірів і трьох майстрів (Богатирчук, Константинопольський, Селезньов). На Чернігівщині запланована наприкінці 1934-го першість області все відкладалася, вона стартує лише наприкінці червня. Тож у Київ направили переможця міської шахової олімпіади 1935 року Вербицького – єдиного на Чернігівщині шахіста першої категорії. Хоча загалом останнім часом Микола Михайлович виступав не часто, зосередившись на тренерській роботі в Палаці піонерів. Жеребкування принесло наступні результати: 1. Шапіро (АМСР), 2. Шумилін (Харків), 3. Тихонов (Донбас), 4. Палавандов (Одеса), 5. Поляк (Київ), 6. Ратнер (Київ), 7. майстер Константинопольський (Київ), 8. Фрідман (Донбас), 9. майстер Селезньов (Донбас), 10. Вайнблат (Дніпропетровськ), 11. майстер Богатирчук (Київ), 12. Терещенко (Харків), 13. Жуховицький (Одеса), 14. Григоренко (Харків), 15. Кирилов (Харків), 16. Каєм (Дніпропетровськ), 17. Вербицький (Чернігів). 18. Погребиський (Київ). Турнір у київському шаховому клубі викликав величезний інтерес вболівальників (переважно місцевих шахістів). Грали щодня з 16 до 21 години, потім шахісти мали годинну перерву і з 22 до 24 годин догравали партію. 1 тур. Партія проти Шумиліна проходила з перемінним успіхом. Чорними Вербицький отримав затиснену позицію, згодом вирівняв ситуацію, однак у цейтноті «зівнув» слона і здався. 2 тур. Наступного дня Вербицький блискуче переміг Тихонова: вдало розіграв дебют Реті, у складній боротьбі за центр тонкими маневрами позбавив суперника рокіровки і далі прямою атакою на ферзевому фланзі здобув перемогу. Газета «Вісті ЦВК УСРР» назвала цю партію кращою в двох стартових турах. 3 тур. Однак чорними гра не клеїлася, Вербицький поступився Палавандову. 4 тур. Ще один шедевр від нашого земляка. Як писала газета «64», «Вербицький застосував проти Поляка в дебюті ферзевих пішаків хід Левицького 2. Сg5. Чорні грали неточно, дозволивши Вербицькому здобути перемогу потужною атакою на короля». Вербицький М. (Чернігів) – Поляк Ю. (Київ) Чемпіонат України 1936 1. d4 d5 2. Cg5 c5 3. Kc3 Kc6 4. e4 f6? 5. ed K:d4 6. Ce3 e5 7. de C:e6 8. Kf3! Kf6 9. Ch5+ Kpf7 10. Фe2 K:e3 11. fe! Ke7 12. 0-0 Kf5 13. Cc4 C:c4 (загрожувало Kg5+) 14. Ф:c4+ Kpe8 15. Фe6+ Ke7 16. Ke5! fe 17. Лd1 Ф:d1 18. Фf7+ Kpd8 19. Л:d1+ Kpc7 20. Kd5+ і через три ходи чорні капітулювали. 5 тур. Вербицький у важкому й напруженому туровому ендшпілі поступився Ратнеру. 6 тур. Цього разу білими випало грати проти майстра Константинопольського. Чорні прорвалися ферзем в центрі і ефектною комбінацією виграли ферзя, а потім і партію. 7 тур. Проти Фрідмана Вербицький чорними обрав голландську партію і отримав задовільну позицію, але в цейтноті наробив помилок і програв пішака. Партію відкладено в абсолютно виграшному для Фрідмана стані. 8 тур. І знову блискуча гра білими, цього разу вдалося переграти майстра Селезньова. Чорні в голландській партії отримали затиснену позицію, а на 20-му ході грубим «зівком» програли фігуру й здалися. 9 тур. Перша перемога Вербицького чорними – над Вайнблатом. У таблиці чернігівець має чотири перемоги й чотири поразки, турнірна ситуація виглядала цілком оптимістично. Однак знову Вербицькому не вистачило сил на другу половину змагань, у решті партій він набере лише 0,5 очка. Під час догравання Микола Михайлович таки поступився Фрідману. 10 тур. Третя поспіль гра білими проти майстра. Богатирчук обрав староіндійський захист, спровокувавши суперника на виграш пішки «d6». Тонкими маневрами Богатирчук оголив королівський фланг білих і, ефектно пожертвувавши пішака, створив ряд прихованих загроз, використовуючи зв’язку білого слона. Рятуючись від неминучого розгрому, Вербицький віддав дві фігури за туру. Партію відкладено в абсолютно виграшному для Богатирчука стані. 11 тур. Чемпіон Харкова Терещенко білими майстерно переміг Вербицького. При дограванні наш земляк прогнозовано поступився Богатирчуку. Далі були поразки від Жуховицького й Григоренка. Серію невдач вдалося зупинити лише в 14 турі, коли під час догравання Вербицький розійшовся миром з Кириловим. 15 тур. Поразка від Каєма. 16 тур. Проти Погребиського наш земляк вперше в цьому турнірі застосував контргамбіт Альбіна і вже по дебюту одержав гіршу позицію. Точною грою Погребиський виграв партію й майже забезпечив собі перше місце. 17 тур. Програвши білими Шапіро, Вербицький фінішував на останньому місці. У підсумку наш земляк видав ряд блискучих партій у першій половині чемпіонату, однак повністю провалив другу. Слабка оборона чорними і, як наслідок, 12 поразок – забагато для такого турніру. Сергій ГОРОБЕЦЬ, спеціально для «Чернігівського формату»  Підсумкова таблиця чемпіонату України 1936 року  Микола Вербицький спостерігає за партією П. Бабушкіної з Г. Пожидаєвою. Газета "Більшовик", 5 вересня 1936 р.
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |