20:45 Ягідне. Усе село окупанти перетворили на концтабір | |
Усе село окупанти перетворили на концтабір та місяць тримали людей у підвалі. 350 людей. Підвал школи. 65 дітей. Двері цього підвалу досі зберігають прізвища тих, хто тут помер. І тих, кого розстріляли. Село Ягідне під Черніговом. Його вже називають Чернігівською Бучею. 2 березня 2022 року сюди зайшли росіяни. Пані Галина, пенсіонерка, яка живе найближче до школи, згадує: "Спочатку побачила техніку з білими кругами й не зрозуміла, що це окупанти. А потім до неї увірвалися через вікно". "Підігнали БТР і по вікнах почали стріляти. Чую: лізуть крізь вікно в хату. Я так перелякалася, що досі не відійду". О 7-й ранку її вигнали з дому. Сказали: "Ми вас поведемо в підвал". Ніхто нічого не пояснював. Туди зігнали все село. Близько 350 людей. І лежачих, і ходячих. І немовлят. Окупанти казали, що так їх "рятують" від "бандер". "Нам сказали, що ми мусимо йти в підвал, бо будуть наступати “бандери”, і ми мусимо від них спасатися", - згадує Таїсія Петрівна. Її чоловіка, який ходить на милицях, теж змусили спуститися. Він лежав там місяць. У підвалі було 5 кімнат. Люди жили на піску. Спали сидячи. Ноги клали одне на одного, щоб хоч трохи розім'ятися. Світла не було. Повітря теж. У кімнаті 5 на 5 метрів - 36 людей. Троє лежачих. Вісім дітей. Годували спочатку двома ложками каші. Тамара Андріївна їла з онуком. "Дочка з хлопчиком їла, а я з онучком. Так я так коверну для вигляду, а то дитя, думаю, щоб з'їло. Хлопчик з'їв і каже: “Бабо, я ще їсти хочу, я не наївся”. Знаєте, як страшно, коли дитині нема чого їсти дати?" У підвалі люди непритомніли від нестачі кисню. Помирали. Селяни кажуть про 11-12 загиблих просто там, у підвалі. Це переважно люди 70-80 років, які не витримали. "Почали вмирати, бракувало ж кисню. Дихати не було чим. Це ж не бомбосховище, а просто шкільний підвал". Якщо хтось помирав уночі - тіло до ранку лежало поруч із живими. Вранці окупанти виносили мертвих і закопували по 2-3 людини в одній ямі. У туалет ходили у відра. 360 людей. "Ви уявляєте, що це таке?" Коли людям дозволяли вийти на двір подихати - росіяни починали стріляти в повітря. Люди падали й тікали назад у підвал. У Ягідному вбивали за зайве слово. Розстріляли жінку, яка обурювалася, що в її домі склали тіла загиблих російських солдатів. Розстріляли 30-річного сусіда пані Галини - просто у дворі. Після звільнення села волонтери розкопували ці могили, щоб перепоховати людей. Знаходили тіла в спалених машинах. Чоловіків убили пострілом у голову. Деяких досі не впізнали. Коли селяни повернулися додому - їхні помешкання були розграбовані. Все, що не могли винести, просто розбивали. На дверях підвалу досі видно напис: "31 - наші прийшли". Пані Галина згадує останню ніч: чули, як артилерія накриває позиції росіян, а техніка на подвір'ї школи завелася. "Гуде - значить, тікають. Вранці прокинулися - тут уже нема нічого. Усьо, наші їх поперли". Жінка зустрічала українську армію зі сльозами. "Я 72 роки прожила. Батьки наші бачили війну, а ми ні. Тепер побачили. Страшне". Їй досі сниться, що в село знову приходять окупанти. А на прощання жителі Ягідного просили передати одне: "Другого удару наше Ягідне не витримає. Перекажіть нашому уряду: нехай щось роблять, щоб це більше не повторилося. Це ж смертельно. Витримати такі приниження неможливо". Байрак Олег | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |