21:42 Православній Церкві України в Новгороді-Сіверському-бути! | |
20 червня 2024 року в Новгороді-Сіверському з пастирським візитом перебував єпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній. Звичайно, за 33 роки Незалежности України Новгород-Сіверський край так і не навчився зустрічати головну церковну особу Чернігівщини. Але, тим не менш, всі завдання, які владика Антоній накреслив з волі Божої для здійснення на правому березі Десни в Новгороді-Сіверському-були успішно виконані! А тим часом, трішки пригадалося не тільки з історії Новгород-Сіверщини, а й з літопису ствердження Православної Церкви України на землі великих церковників, як то Данила Туптала, Арсенія Мацієвича чи Варлаама Шишацького. Так, все це було. І великого штибу набожні люди тут перебували. А провідний меценат Української церкви всіх часів Іван Мазепа стільки вгатив коштів золотом у зростання її, що сьогодні навряд чи хтось з грошовитих мішків ризикне позмагатися з Гетьманом?! Інша справа, коли в розкладі любові та ненависти до певних діячів церкви Української - московити завжди вчиняли по своєму, по ворожому. Навіть в часи Незалежности , здавалось би без жодних зостережень, місцева влада, дивлячись у рота ліберальним президентам з прем.єрами, тікала геть від ініціятивности, прагнучи на всю силу служити ворогові. Навіть через посередництво негідників у церковному облаченії, які сповідували «рузькій мір». Так, прагнули прогнутися, забувши навіть найрідніше-свою УКРАЇНСЬКУ історію. А серед іншого й церковну. До Новгорода-Сіверського 20 червня 2024 року єпископ Антоній-владика нашої рідної Православної Церкви України, прибув в супроводі священництва - панотців храмів міста Чернігова. Поїздка преосвященішого владики на край Землі Української була першою, після його призначення на Чернігівську кафедру. Разом з тим, Новгород-Сіверські парафії з вірними ПЦ України ніколи не були обділені увагою владик. Адже починаючи ще від часів Київського Патріярхату , високодостойні єпископи прагнули до святих місць Новгород-Сіверщини. Саме так вчиняли впродовж 20 років владики Іларіон та Євстратій, перебування яких на поважній посаді на Чернігівщині передувало нинішній поїздці на правий берег Десни преосвященного Антонія. Владика Антоній прибув до міста, яке значиться щільно вкритим молитвами великих церковних українських попередників, з метою ознайомлення з форпостом УКРАЇНСТВА на краю північно східного порубіжжя перед ворожим станом та заради щирої молитви за Українське Воїнство, яке бореться з лютим російським ворогом , за нескорений місцевий люд, який пручається жорстоким ракетно-бомбовим ударам московитів, за владу, яка відстоює місцеве населення та за наближення Української Перемоги на ворогом! На центральний майдан Новгорода-Сіверського помолитися разом з провідним церковним пастором Чернігівщини, прийшли, не переймаючись забавками погоди, яку посилає нам Господь, більше 30 місцевих мешканців. Хтось вигукне, що, мовляв, не багато!? В той же час, в ПЦ України нема жодного примусу чи заохочувань до відвідувань служб. Та й мети зустріти неймовірну чисельність прихожан, про що в проповіді перед вірними повідомив владика Антоній, він не ставив. Так і сказав, що давненько хотів зустрітися з містом, поспілкуватися зі владою, людьми утаємниченого закутка та поглянути з пагорбів, на які в прадавні часи ступала нога Андрія Первозваного, на Українську далечінь, що біжіть світ за очі! Отож в молитовному єднанні в Новгород-Сіверському середмісті, молитва за участю єпископа нашої рідної ПЦ України звучала вперше. І їй не зашкоджав ані вітер, ані крапельки дощу, якими Господь легенько окроплював простір. І владика Антоній такому Божому промислу радів! До речі, так серйозно молитися саме на цім місті було варто. І дуже добре, що се було зроблено молитвою владики ПЦ України-преосвященнішого Антонія з гуртом рідного священництва. Питаєте чому? Тому, що досі тут блукали промені злих, а найчастіше диявольських сил, які генерувалися бронзовим опудалом Леніна (В.Ульянова). А енергетики зла настільки тут зібралося від 1986 до 2016 року, що просто не висловити. Здається, варто обійти «храм культури» по периметру, щоб висновки з приводу того, чим дихає сей простір з часів Леніна, змогли безпроблемно увійти в ваші мізки. Погляньте тільки на зовнішній вигляд будинку культури. Хіба не прокляття? На жаль, лише за законом воєнного часу владику Антонія зустрічав голова Новгород-Сіверської РВА Сергій Сергієнко зі своїм заступником Павлом Плотниковим. Вони ж і молилися разом з паствою. Натомість, з присутністю влади міста, як і відповідного церемоніялу зустрічі владики Антонія -тема виглядає сумною. Тому, що кожен зрозумів причину. А її відшукувати довго нема потреби. Так, пані Людмила Ткаченко, очільниця громади перебуває в відрядженні на протилежній частині України. В той же час, хіба не момент займатися «самоосвітою» , а значить усвідомлювати мізками держуправлінців, що такого рівня особу церковної ієрархії мають зустрічати відповідного рангу й особи місцевого самоврядування! Ще б пак, хіба важко знайти час заступникам голови міста, секретарю чи управляючому справами , щоб гідно привітати епископа Чернігівського і Ніжинського -преосвященнішого Антонія в місті славних церковників 17-19 століть? Хоча, на наш погляд, причини такої хибної поведінки діячів, які забули не тільки про обов.язки, а й правила доброго тону- ховаються в нетрях особистого сумління. Що й казати, прикро. Разом з тим, не станемо повчати, бо у кожного совість своя. Але принципово нагадаємо, що подібного по…їзму в обласних та районних центрах Правобережної України ви не стрінете! До речі, від 1991 року. Рівно, як і з вмінням тримати в «своїх руках», де вона діє, московитську церкву. Разом з тим, життя триває і впевненість нашого церковного керівництва Чернігівської єпархії в завтрашньому дні вселяє сподівання щодо перемоги на шляху ствердження ПЦ України і на правому березі Десни в Новгороді Сіверському. Та й чи для того 25 років тому з благословіння владики Чернігівського і Ніжинського Никона в 1999 році автор сих рядків разом з однодумцями по РУХу розпочинали роботу з формування парафій УПЦ Київського Патріярхату на Новгород-Сіверщині, щоб здатися московським попам? Саме тоді ми створили першу громаду, з приводу чого та з небувалою вдячністю радів владика Никон(Калембер), у маленькому селі Березовій Гаті. А за кілька місяців до того, про що преосвященніший владика повідомить у листі, його не допустять на урочистости в Новгороді-Сіверському, оскільки на них перебуватиме митрополит московської церкви Володимир (Сабодан). Уявляєте рівень антиукраїнства місцевої влади? Ось так. Але час минув. Україна жива і бореться з лютим московським ворогом! Стверджується наша Українська Православна Автокефальна Соборна Церква, більш відома публіці, як ПЦ України. Знаємо, що перемога прийде і в Новгород-Сіверський закуток. Ось і цієї днини в Новгород-Сіверському будинку культури за участю єпископа Антонія відбулися збори громадян, на яких були оформлені всі необхідні документи для перереєстрації церковної громади ПЦ України в місті Новгороді-Сіверському. І саме на сих зборах наш преосвященний владика Антоній висловив впевненість, що міська церковна громада разом зі своїм священником, благочинним церков УПЦ Новгород-Сіверщини В.ячеславом Павленком, з волі Божої, успішно пройде всі випробування та здолає труднощі на шляху до утвердження на правому березі Десни єдиної церкви наших дідів та прадідів-Православної Церкви України. Автор Борис Домоцький, Правий берег Десни (Світлини автора) | |
|
Всього коментарів: 0 | |