21:51 Про планетарій у Чернігові | |
«Зіркове небо являє собою таке чудове і захоплююче видовище, що ніколи не скінчиться потік людей, які прагнуть побачити ці чудові небесні світила, що полонять наш погляд…». Цими словами римського філософа Сенеки починав свою лекцію в Чернігівському планетарії член обласного Товариства для поширення політичних і наукових знань Костянтин Васильович Трегубенко. Так, у Чернігові був свій планетарій – невеличке приміщення біля Спасо-Преображенського собору, придбане міським парком культури і відпочинку. Для відвідувачів він відкрив свої двері у листопаді 1960 р. Люди з Чернігова, області, різних куточків Радянського Союзу і навіть з-за кордону утворювали величезні черги аби помилуватися у телескоп Місяцем – великим шматком срібла з великою кількістю кратерів і темних «морів», кільцем Сатурна, загадковим Марсом, розглянути сонячні затемнення та рух зірок. Тут кожен мав можливість дослідити карту зоряного неба, подивитись діапозитиви на астрономічні та географічні теми, дізнатися про Ціолковського, Корольова, Кибальчича, про орбітальні рейди зоряних розвідників… А очолив планетарій вже відомий моїм читачам Костянтин Васильович Трегубенко – той самий вчитель, який у 20-х роках минулого століття організував велоподорож учнів школи ім. М.Коцюбинського до Канева з метою ушанування пам’яті Т.Шевченка. Усе трудове життя Костянтин Васильович віддав школі. Але пенсія не зробила його домосідом – вчитель-ветеран, лектор-активіст товариства «Знання» у віці майже 70 років взявся за нову справу – поширення знань про Землю та Космос, про астрономію та географію серед мешканців нашої області. Запросто міг взяти телескоп і влаштувати лекторій прямо на Красній площі, або на машині виїхати у поле до колгоспників і там поширювати знання про здобутки тогочасної науки. Мріяв про відкриття більшого приміщення для планетарію, але його мрія не здійснилась. Наталія Рослік  | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |