19:07 Про рідкісну ікону Богородиці з села Дігтярівка на Чернігівщині | |
На півночі України, неподалік Новгород-Сіверська на Чернігівщині, є невелике село Дігтярівка. Вперше воно згадується у документах 1673 року. Десь у той час у селі «з’явилася» ікона Богоматері. Ікона була створена місцевим майстром за розповсюдженим іконографічним типом єлѐуса (з грецької «ніжність»): Марія обіймає сина, який притуляється до її щоки; погляд Марії задумливий, а погляд Ісуса спрямований на віруючих. Ікону вважали чудотворною, а перед початком Північної війни (1700–1721 роки) парафіяни мовбито бачили, що ікона плаче: на лику Богородиці з’явилися сльози. Дігтярівську ікону дуже вшановував гетьман Іван Мазепа, який часто приїздив до неї молитися. На кошти Мазепи у Дігтярівці було зведено муровану Церкву Покрови Пресвятої Богородиці, куди й помістили ікону, «одягнувши» її в срібні золочені шати (ризи), виготовлені на замовлення гетьмана невідомим майстром. Шати – квадрифолійної форми, декоровані у стилі бароко: із карбованими зображеннями янголів, стебел та листя аканту та лаврових гірлянд, що утворюють три великих медальйони з образами Бога-Отця (у верхній частині), архистратига Михаїла (праворуч) та Іоанна Предтечі, святого покровителя Івана Мазепи (ліворуч). У нижній частині шат розташований герб гетьмана. 30 жовтня 1708 року в Дігтярівці відбулася історична зустріч гетьмана України Івана Мазепи та короля Швеції Карла ХІІ Ґустава, під час якої було підтверджено рішення про військово-політичний альянс та спільні дії проти російського царя Петра І, а також про подальші кроки зі створення незалежної української держави. На жаль, цей альянс закінчився для України трагічно… А Дігтярівська ікона Богородиці у срібних шатах і потому продовжила своє життя. Щоправда, монахи кілька разів намагалися перенести її до сусіднього Спасо-Преображенського монастиря, але вона кожного разу чудом поверталася до Церкви Покрови Пресвятої Богородиці у Дігтярівці, де і перебувала ще двісті років. Але у 1922 році ікона не пережила більшовицької наруги і була втрачена назавжди. Залишилися тільки її списки (копії). Шати вціліли й зберігаються у нашому музеї. Одразу після Полтавської битви герб Мазепи на шатах був знищений. Але контури гетьманского герба, попри все, збереглися, і їх можна побачити й нині. . В реконструкції використано список ікони Дігтярівської Богоматері 1794 року, який зберігається у Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній». Джерело: Скарбниця Національного музею історії України  | |
|
| |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |