11:20 Сергій Бутко: Замість ялинки – дідух, або як змінили новорічні традиції комуністи | |
Ось він і на порозі – 2016 рік від Різдва Христового. Зустрічали його наші люди по-різному: хтось у родинному колі, хтось разом з друзями чи коханими, хтось на робочому місці, а хтось і взагалі початок нового літочислення проспав… Новий же рік, як і минулий, позаминулий, і решта попередніх років, настав, незважаючи ні на що. Особисто я, як людина з кількома десятками років за плечима, пам’ятаю різне святкування цієї події. І вже порівнюючи, доходжу розуміння того, наскільки воно (святкування) видозмінювалося в залежності від історичних подій та (не смійтеся!) суспільно-політичної й економічної ситуації нашої країни. А чи не хотілося б і нашим читачам зазирнути в недалеке за історичними мірками минуле? Про те, як і коли на Чернігівщині почали святкувати Новий рік і шанувати відомих нам новорічних персонажів, говоримо з представником Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергієм Бутком. - Сергію Володимировичу, свято Нового року за такий довгий час настільки видозмінилося, що нині не кожен і знає історію його виникнення… - Ну, якщо почати ще з часів раннього середньовіччя, то після прийняття християнства на Русі-Україні саме Різдво і було святом Нового року. Потім юліанський календар створив ситуацію розриву між Різдвом та початком Нового року (ми ж зараз, як відомо, живемо за григоріанським календарем). - А на нашій території дату святкування – 1січня – також запровадив Петро 1… - Так, на Україну сучасні (19-21 століття) традиції святкування Різдва і Нового року мали вплив ще з 18 століття саме протестантські країни Європи через Московію – Російську імперію і Московський патріархат. - Але ж Дід Мороз «дійшов» до нас значно пізніше. Із святкуванням тоді як було? - Дід Мороз з початку 20-го століття є змішаним персонажем за аналогом і Святого Миколая і Санта Клауса. На Чернігівщині всі Новорічні святкування відбувалися так, як і всюди в Російській імперії в середовищі дворянства та освічених міських жителів. В СРСР "радянська" ялинка, Дід Мороз тощо з’являються з 1935 року після дозволу Сталіна, який було опубліковано першим секретарем Київського обкому КПУ Павлом Постишевим 28 грудня 1935 року в газеті "Правда"*. - Та й вихідним днем перший день Нового року став не одразу ж? - Вихідним і святковим днем 1 січня став після указу Президії ВР СРСР 23 грудня 1947 на всій території СРСР і на Чернігівщині зокрема. Адже все за часів радянської влади робилося за командою вертикалі влади з Московського кремля… - А ще ми зараз дізнаємося, що в Україні символом Нового року тривалий час було не хвойне деревце, а дідух. - Так. Процес заміни дідуха на ялинку тривав з 18 століття, з часу поглинення Русі-України Московією. Поступово русько-українська еліта і церковне середовище включалося до метрополії – Москви вже з її традиціями і звичками. В ті часи міське населення зростало, воно здебільшого формувалося з приїжджих із тієї ж Росії. А місцеві жителі все більше відривалися від традицій – асимілювалися. Збереження суто українських традицій і символів ще трималося у селах, бо сільська спільнота була більш-менш ізольованою субкультурою і нічим не заохочувалася офіційною владою. З приходом більшовиків до влади у 1917 році почався радикальний процес знищення усіх «дореволюційних традицій», які були пов’язані з релігією. Комуністичний режим вважав селянство соціальною групою (класом) відсталою, «реакційною», приреченою до ліквідації. Постійні хвилі масових репресій за будь-що, закріпачення селянства (колективізація і «розкуркулення»), ліквідація у 1930 році Української автокефальної православної церкви і жорстоке гоніння церков та віруючих, катастрофа Голодомору-геноциду 1932-1933 років нанесли важкий удар по народних святах і традиціях. А з 1935 року, ще раз нагадаю, комуністи почали творити вже свою систему відзначення Нового року… - То ж можна сподіватися, що саме народна традиція святкування повернеться в найближчий час? - Це питання до українського громадянського суспільства і до української політичної, економічної, духовної та інтелектуальної еліти. Важливо врахувати (і я на це щиро сподіваюся), що в найближчі десятиліття українська еліта радикально зміниться, остаточно позбавиться залишкових постколоніальних, постгеноцидних рис, відчуття меншовартості, стане точніше відображати бажання і наміри суспільства. Власне українське суспільство вже зараз на понад 40% складається з людей, які народжені і виховувалися у незалежній Україні. Отже, воно теж радикально змінюється. Не слід забувати, що український народ – древній, а українська нація – ще дуже молода. І саме зараз, на наших очах, формуються традиції, які вбирають все, що пройшло випробування, що творили наші предки впродовж століть із новим, народженим індустріальним та інформаційним (постіндустріальним) суспільством в українському сприйнятті та розумінні. Тобто, є надія, що все буде добре… - Дуже вдячний Вам, Сергію Володимировичу, за відповіді. Дозвольте привітати Вас з Новим роком та Різдвом Христовим і побажати здійснення всіх Ваших мрій! - Я також вітаю всіх з Новим Роком і Різдвом Христовим! Бажаю всім здоров’я, щастя, благополуччя та нових творчих успіхів! На світлині, яку надав Сергій Бутко, впізнайте символ, згаданий у матеріалі. Цікаво й те, що організаторами святкування є Чернігівська міська рада і Чернігівська облдержадміністрація… * Сергій Бутко наводить деякі цитати з газети «Правда» за 28 грудня 1935 року: "У дореволюційний час буржуазія і чиновники буржуазії завжди влаштовували на Новий рік своїм дітям ялинку. Діти робітників із заздрістю через вікно поглядали на блискучу різнокольоровими вогнями ялинку і дітей багатіїв, що веселяться навколо неї. Чому наші школи, дитячі будинки, ясла, дитячі клуби, палаци піонерів позбавляють цього прекрасного задоволення дітлахів трудящих Радянської країни? Якісь, не інакше як «ліві» загібщікі, знеславили ці дитячі розваги як буржуазну витівку. Слід цьому неправильному осудженню ялинки, яка є прекрасною розвагою для дітей, покласти край. Комсомольці, піонер-працівники мають під Новий рік влаштувати колективні ялинки для дітей. У школах, дитячих будинках, у палацах піонерів, у дитячих клубах, у дитячих кіно і театрах - скрізь має бути дитяча ялинка! Не повинно бути жодного колгоспу, де б правління разом з комсомольцями не влаштувало б напередодні Нового року ялинку для своїх дітлахів. Міськради, голови районних виконкомів, сільради, органи народної освіти мають допомогти влаштувати радянську ялинку для дітей нашої великої соціалістичної батьківщини. Організації (і організаторам) дитячої новорічної ялинки наші дітлахи будуть тільки вдячні. Я впевнений, що комсомольці візьмуть в цій справі найактивнішу участь і викорінять безглузду думку, що дитяча ялинка є буржуазним забобоном. Отже, давайте організуємо веселу зустріч Нового року для дітей, влаштуємо хорошу радянську ялинку у всіх містах і колгоспах!" Андрій Навродський, gorod.cn | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |