18:14 У селі на Прилуччині пенсіонер створив музей | |
Сотні предметів та речей повсякденного вжитку минулого та позаминулого століття зібрав та об’єднав в садибу "Зайці" пенсіонер із села Валки, що на Чернігівщині, Сергій Заєць. Суспільному чоловік розповів, що цим почав займатися 16 років тому, аби зберегти традиції рідного села. 2010 року садиба стала частиною екологічного туристичного маршруту Прилуцького району, приймала відвідувачів та була місцем відпочинку для місцевих жителів. Нині, зі слів Сергія Зайця, до неї приїжджають все рідше. Сергій веде знімальну групу Суспільного в кінець своєї господи. Там розташована його садиба "Зайці". Поруч копанка. Каже: за допомогою неї рятують городи від весняного водопілля. "Ми врятували городи всі: тут води було, там води… В школу ходили, отак, в чоботях або кругом по трасі ходили. Оце ми тут знесли все і зробили те, що зробили". У будівлі сотні предметів побуту минулого та позаминулого століття, одяг, текстиль та меблі. Під стелею підвішені гребні та прядки. Є діюча піч. "Ми українці, якби не було, ми завжди будемо пам’ятати той рушник, ту вишиванку, той глечик, кочергу… Ну, хто може забути, от, наприклад, оці рогачі? І як в піч поставив... картоплі з дебелим шматком сала. Це скриня старовинна, де клали білизну, а оце – валізи. Це, коли дівчата виходили заміж, дак оце було в них придане. Це пушку козацьку зробили. Діюча. Бахкає". Всі ці речі Сергій Заєць зібрав у покинутих будинках або отримав у подарунок від односельчан та друзів. 2008 року зі зрубу старих будинків він зробив окрему будівлю, згодом облаштував в ній садибу "Зайці". "Коли ото хати розвалювалися, воно все викидалося у сміття. Шкода винести, наприклад, оці глечики. Воно там пропаде, буде в лісі лежати чи у смітті. Я його забирав, помив, поставив. Воно все спонтанно вийшло". Чоловік каже: ці речі дозволяють зрозуміти життя та побут місцевих жителів, а отже зберегти їхні традиції. "Оця кружка для пива — з липи. Це шедевр! Це людина так мала зробити. Як його не зберігати? Це їх праця. Не було б цього, може б і нас не було". Про матеріальну цінність зібраного ніколи не думав, ділиться Сергій. "Все найцінніше. Це — моє село, моя батьківщина. Я тут живу. Для мене тут усе цінне: починаючи садибою, од людей — до криниці". Господар садиби пригадує: в перших кілька років після відкриття сюди часто приїжджали на відпочинок. 2010 року садиба разом з місцевим джерелом "Надія" стали частиною екологічного туристичного маршруту Прилуцького району. Через це садиба стала "зеленою". Спочатку через карантинні обмеження, а тепер через безпекову ситуацію її стали відвідувати рідше. Джерело: Суспільне  | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |