16:02 Брудна політична «Десна» | |
 Ні, мова не про нашу чарівну ріку: попри всі «старання» людей вона залишається одною з найчистіших в Європі. Мова про футбольну команду, чи, по-сучасному кажучи, клуб «Десна» з Чернігова. Надто часто він заряснів у скандальних тонах у чернігівських засобах інформації. І це явище висвітлило, як мінімум, дві проблеми. Перша – брудна політизація спорту. Друга – продажність наших медіа, що набуває вже непристойних розмірів. Адже розмаїття в подачі «деснянської» теми, яке, на перший погляд, може видатися тріумфом свободи слова, насправді є відображенням іншого – кому й за які публікації платять. Політизація спорту — явище не нове ще від комуно-радянських часів, отой так званий «спортивний престиж країни», що мав «грати» на престиж імперії загалом. Адже саме радянський представник мав бути найсильнішим (штанга), найрозумнішим (шахи), найспритнішим (біг). Часи минули, порядки зосталися. Плюс додалися реалії так званої ринкової економіки, коли спорт уже неприкрито комерціалізувався. Але, як і в СРСР, зосталося поняття фальшивого престижу, коли про місто, область судять не за станом економіки, не за тим, як живуть люди, а в якій з футбольних ліг виступає місцева команда і які показує результати. На цих результатах «нагулюють» дутий імідж, ними розмахують у виборчих кампаніях. Все сказане напряму стосується ситуації з Чернігівською «Десною». Бруд, що вихлюпується зараз на цю тему в чернігівських медіа, є не чим іншим, як прелюдією до не таких вже й далеких місцевих виборів 2010 року. І футбольно-виборче протистояння сфокусувалося по лінії двох О.С. – Олександра Соколова і Олексія Савченка. Міського голови і того, хто «не мітить» у його крісло, як заявив сам банкір, того, який взагалі «нічого не хоче» від виборів, у що може повірити хіба що останній простак. Тепер ближче до футболу чи, точніше, багатостраждального клубу «Десна». Саме Савченко є першим в ряду аж трьох президентів клубу, які змінилися в ньому за останні місяці. Всі три з’явилися в нашому місті з «подачі» міської влади, всі три були гучно рекламовані цією владою як рятівники нашого спорту. Всі три нині опинилися в затятих ворогах міської влади. З чим її і вітаємо. По порядку. Наприкінці 2007 року наша «Десна», яка 2010-го відзначить своє 50-річчя і яка дала вітчизняному спорту чимало яскравих особистостей, але сама зірок з неба не хапала, отримала нового власника. Ним став столичний банкір Олексій Савченко, щоправда, родом наш, з Чернігівщини. Одночасно відбулися доволі втаємничені юридичні переформатування клубу. Тоді ж клуб залишив його попередній багатолітній президент, свого часу –один з відомих футболістів команди Іван Чаус. Новий президент Савченко привів у клуб нового старшого тренера з групою іногородніх гравців. Несподівано «Десна» за якісь кілька місяців вибилася з аутсайдера першої ліги українського футболу в лідери. І завершила сезон 2007 — 2008 років на рекордному для себе 4-му місці. Почався новий чемпіонат сезону 2008 — 2009 років. І раптом, як бомба, минулої осені вибухнула гучна заява Олексія Савченка про корупцію в українському футболі, масовий підкуп суддів. Він заявив, що цим займалася і його команда. Звичайно, не він особисто: суддів підкуповували без його відома представники адміністрації клубу. Хоч Савченко не сказав нічого нового, бо про це знали чи здогадувалися всі, але, оскільки сказав публічно, на прес-конференціях, у телеефірі, скандальчик спалахнув. Федерація футболу України прийняла якесь не зовсім зрозуміле рішення: відсторонити Савченка від футбольного життя. Що це означає для власника клубу, практично — належної йому приватної комерційної структури, толком не зрозуміло. Федерація футболу затіяла якесь службове розслідування продажності суддів, говорилося навіть, що матеріали будуть передані до прокуратури. Втім, схоже, все завершилося нічим, хоч минуло більш як півроку. Натомість Савченко демонстративно сам «вийшов» з футболу — мовляв, через те, що там стільки бруду. Він заявив, що дарує клуб міській владі. Тобто всі юридичні права на нього, але й зобов’язання утримувати команду. І це було зроблено в зимове міжсезоння, після завершення першого, осіннього кола чемпіонату України. До його відновлення, до весни, міська влада повинна була терміново знайти кошти на утримання команди, перереєструвати її і таким чином зберегти клуб у чемпіонаті. Мерія все ж знайшла людину, якій вручила «нічий» клуб під зобов’язання його утримувати. Новим президентом став бізнесмен з Волині Валерій Коротков. У клуб на посаду віце-президента повернувся той же Чаус, котрий посприяв (як недавній віце-президент Професійної футбольної ліги) перереєструванню «Десни», аби вона й далі виступала в чемпіонаті. Валерій Коротков уже мав досвід утримання кількох команд, які грали у вищій лізі, але які дуже швидко звідти вилетіли і осіли навіть не в першій, а другій лізі чемпіонату. Але чомусь поставив перед командою завдання — одразу вийти в переможці першої ліги, тобто пробитися до вищої ліги. І це посеред чемпіонату. Це для команди, яку буквально за два тижні зібрали з усіх усюд. Адже після «фінта» Савченка, в період зимової невизначеності, половина футболістів залишила клуб. І їх можна зрозуміти: вони — професіонали, спорт – їхня робота, А тут абсолютна темрява: збережеться команда, продовжить виступ у чемпіонаті чи ні? Новий старший тренер «Десни» Михайло Дунець, доволі досвідчений фахівець, зумів добитися максимуму: «Десна» зберегла місце вгорі турнірної таблиці, яке займала після першого кола. Але знову на перший план вийшов не спорт, а довколафутбольні оборудки. Валерій Коротков після якихось трьох місяців президентства «здав» команду. Привід – його хвороба. Людина вже одужує, нехай їй здоровиться. Однак якось важко пояснити саме хворобою президента клубу трихмісячний борг із зарплати футболістам і загалом працівникам клубу. Невже під час хвороби бізнесмена зупинився весь його бізнес, і нікому було навіть зайнятися виплатами зарплат? Третім президентом, власником клубу, якого знайшла нам міська влада, став ще один зальотний бізнесмен — Олександр Поворознюк. Він має аграрний бізнес у Кіровоградській області. Як опинився в президентах клубу — сказати важко. Це з того в цій історії, що не для загалу. Але новий президент погасив борги із зарплати, організував виїзди команди на матчі в інші області. Правда, поставлене ним завдання – зайняти третє місце в турнірі — виконати не вдалося. Видно, воно було дещо зависоким, бо врешті «Десна» завершила чемпіонат на реальному для себе 9-му місці. Але знову доводиться відволіктися від суто спорту. Бо в останні тижні відбулося кілька подій у «деснянській» історії і новий викид бруду в «деснянській» істерії. Несподівано на деснянському обрії знову виринув Савченко. Несподівано для наївних, бо розумні люди говорили, що нікуди від такого засобу «піару» як «Десна» та футбол банкір і не відійде. Савченко з’явився як друг, союзник і соратник президента клубу Поворознюка з опікування «Десною». Принаймні таким його зображає Поворознюк, не конкретизуючи форми допомоги. Новим віце-президентом клубу його власник призначив Володимира Суліма. Для непоінформованих: це заступник голови громадської організації «За Чернігів». Ага, тої самої, яку очолює Савченко і яка є одним з кількох центрів, що одночасно повели атаку на міську владу і мера. Повели під маркою «громадських організацій». Але то окрема тема – ці «громадські організації», що вони хочуть, чиї «вуха» за ними стирчать. З наближенням виборів тут буде весело. Натомість Поворознюк звільнив з посади віце-президента клубу Івана Чауса. Мало того: публічно, в мас-медіа, звинуватив його, що той начебто крав гроші клубу. На що Чаус заявив, що подасть до судц за такий грубий наклеп. Ще цікавіше: в чернігівський медіа вигулькнув і невдаха-президент клубу Коротков. Теж роздає інтерв’ю, теж «поливає» мера Соколова, а заодно й того ж Чауса. Отже, три (!) президенти клубу кількох останніх місяців, три заїжджі бізнесмени за допомогою власних медіа (Інтернет-сайт клубу, Савченкова газета «За Чернігів», що друкується величезним тиражем і безкоштовно вкидається до поштових скриньок чернігівців) та медіа прикуплених повели масовану «футбольну», а насправді — політичну атаку на міську владу Чернігова. Владу, яка цих президентів знайшла, привела, пригріла. А що ж сама влада? Що ж міський голова Олександр Соколов? До речі, й сам гарний футболіст. Навіть член збірної команди України серед мерів міст — є й така. Навіть капітан цієї команди, яка вже й здобуває перемоги по Європі. Так от Олександр Володимирович, схоже, не просто в офсайді, а в повному ауті. Поки що мовчки «реагує» на випади типу — «Соколов не дав для команди навіть резинки від трусів». «Відбиватися» доручено заступникові мера з гуманітарних питань Оксані Тунік-Фріз. Але пані Оксана при кожному і після кожного президента клубу лише сипле фразами про те, як міська влада дбає про команду. У чому суть цих заміток? Я хочу застерегти читачів, мешканців Чернігова: футбол, який так люблять у місті, використовується зараз у брудних політичних, виборчих технологіях. Хочу попросити похапцем не вірити надрукованому й почутому з телеекранів. Поки не буде дано чітких відповідей на чіткі запитання. До них і перейдімо. Отже, що може сказати міська та й обласна влада про наступне? 1. Який юридичний статус клубу «Десна»? Чи правда, що будь-який власник, що змінюються як у калейдоскопі, вправі клуб розпустити, перевести в інше місто передати, злити з іншим? І тоді що – прощай, 50-літній «бренд», марка знаменитої чернігівської команди? 2. Чи в змозі місто, область підтримувати дотаційно «Десну» чи то на кошти місцевого бюджету, чи із залученням місцевих спонсорів? Саме підтримувати, адже немало коштів клуб може заробляти й сам. 3. Чи правда, що згаданий вже Володимир Сулім має 50 відсотків акцій клубу, як це промайнуло в деяких медіа, чи повним його власником є все ж Поворознюк? 4. Яке відношення до клубу нині має «Партнер-банк» Савченка? Бо в останніх матчах команда навіть знову повернулася до фіолетових «партнерівських» футболок з логотипом банку. 5. Чи правда, як повідомляє в пресі Іван Чаус, що калейдоскоп нових президентів клубу фактично заблокував перспективи розвитку місцевого чернігівського футболу, доступ місцевих футболістів до «Десни», через що Чернігівщину залишають десятки юних талановитих футболістів? 6. Яка все-таки роль міської ради, її виконкому, мера в пошуках, залученні до клубу все нових і нових президентів? Це далеко не всі наболілі й актуальні запитання Читачі, тисячі любителів спорту, прихильники нашої «Десни» можуть додати до них і інші. Ці люди не претендують на президентські і мерські посади. Але вони — оті самі виборці, які вкидають бюлетені на виборах. І ці люди не хотіли б бути ні в політичному і громадянському офсайді, ні в такому ж ауті. Петро АНТОНЕНКО | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |