18:40 Антимонопольний комітет рекомендує знизити ціни на продукти харчування | |
![]() Серед попереджених мереж є такі, які мають свої магазини в Чернігові: «АТБ-маркет», «ЕКО-маркет», «Сільпо», «Велика кишеня». АМКУ до Чернігова ще не дійшов, але почав дослідження мереж у Києві, Дніпропетровську, Одесі, Львові, Харкові. Перші результати свідчать, що різниця між закупівельною ціною на окремі товари та роздрібною ціною у період підвищеного попиту складала більше ніж 50%. При тому, що торговельна націнка на соціально значимі товари регулюється державою і не має перевищувати 10—15 відсотків. Але поки розмір націнки виконується не всюди. Інша справа — відпускні ціни виробників. Наприклад, відпускна ціна на гречку, вирощену в минулому році, зросла вдвічі ще наприкінці 2014 року без будь-яких на те підстав. Під час паніки вона збільшилася ще на 16%, а роздрібна — ще на 39%. У деяких мережах, зокрема в ЕКО, ціна на неї дійсно трохи зменшилася — до 19 гривень за кілограм. В інших же практично не змінилась. Між тим, у Черкасах ціна дійсно повернулась на попередній рівень — близько 17 гривень. Цукор теж нібито почав знижуватися до попереднього рівня. Але ціна досі тримається в межах 13—15 гривень, а подекуди й 18. Натомість у Черкасах, Житомирі — уже «допанічні» 11 гривень. І зовсім не зрозуміла ситуація з борошном. Тонна зерна третього класу зменшилась у ціні з 5,3 до 3,8 тисячі гривень, а відпускна ціна виробників як зросла на 58 відсотків, так і не поспішає зменшуватись. У деяких магазинах пакет борошна фірми «Хуторок» досі коштує 14 гривень. Але найбільш зухвало поводяться виробники олії, у першу чергу — компанія «Кернел-трейд», власником якої є мешканець Лондона, колишній нардеп Андрій Веревський. У січні ціна пляшки «Щедрого дару» в середньому була 20 гривень. Тепер від 33,98 до 35,03 грн. в «Союзі», а в «ЕКО-маркеті» — 36,65 грн., на такому ж рівні «Стожар», «Чумак» узагалі коштує 37,04 гривні. У споживача є один рецепт — не купувати. Потримають трохи і скинуть ціну. Може, Антимонопольний комітет України до того часу перевірить і виробників-спекулянтів. Адже олія — чи не єдиний успіх економіки незалежної України. У 1990 році Україна виробляла більше половини олії СРСР — 1070 тисяч тонн, у 1998 році виробництво впало до 412 тисяч тонн, а в 2014 році тільки на експорт пішло понад 4 мільйони тонн. Україна споживає лише 400 тисяч тонн. Тож як треба не поважати свій народ, щоб за рекордного врожаю соняшнику підняти ціни до «світових». Причому олія — це їжа для бідних, середня пенсія 60% пенсіонерів сьогодні складає 50 доларів на місяць. Нечесні виробники та власники торговельних мереж сподіваються, що антимонопольний комітет не доведе необґрунтованості підвищення цін, але все залежить від наполегливості антимонопольників і підтримки уряду. Бо в разі виявлення порушень — штраф у розмірі 10 відсотків від обсягу реалізації. А це мільярди гривень. Аркадій СТЕЖЕРИНСЬКИЙ, Чернігівські відомості | |
|

Всього коментарів: 0 | |