21:15 Микола Будлянський. Все для тебе... | |
ВСЕ ДЛЯ ТЕБЕ… Вітер бігає лугом, як гребка І розчісує трави довкіл. Наберу тобі в пригорщі неба Із волошками й сонцем навпІл. Нанижу із дощинок намисто І хустину з туману напну. Як берізку у першому листі, До вогнистих грудей пригорну. Все для тебе я зможу, кохана, Лиш вернись із далеких тих літ, Коли місяць, як парубок п’яний, Толочив попід вишнями цвіт. Там стежини розчахнуті й нині Незагойно, як рани, болять. Сядь ізнову мені на коліна, Буду очі твої цілувать. Безупинно до раннього ранку, Доки місяць не зайде за тин... Я школяр ще і ти ще школярка, Волошково мені поцвіти. Не востаннє, а так, як уперше, Коли мовила тихо: «Люблю…» З губ твоїх нарву спілих черешень І від щастя укотре згорю. Лиш би знов дужий вітер, як гребка, Порозчісував трави довкіл. Я б набрав тобі в пригорщі неба Із волошками й сонцем навпіл. Я б все зміг, моя радосте вічна, Хоч не вічний у юні політ… І біжить із весни тої стріча, Та вже вишні обтрушують цвіт… 21.04.2024 р. Микола Будлянський | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |