19:28 Московська брехня над Брамою у Новгороді-Сіверському | |
У Новгороді-Сіверському, в старезній локації середмістя, стоїть архітектурна пам.ятка останньої чверті 18 століття. Її називають по різному. Одні кличуть Брамою, інші-Триумфальною аркою, ну а треті, серед яких найчастіше виособлюються гости міста-Триумфальними воротами. Історія споруди, народженої, за визначенням О.Оглобліна в стилі українського класицизму , несе низку «білих» плям. На яких, не прогавивши можливости, московити добряче «замутили», щоб на століття вперед все навколо українського творіння відбувалося за їхнім сценарієм. А люди, події та факти з історії будівництва ставали змістом ідеологічної «агітки» з типовим «расєйскім душком»!? І дивуватися не варто, оскільки московитської енергії ніколи не бракувало там, де історію українських міст, в контексті ідеологічної доцільности, від першої і до останньої «цеглинки» вони прагнули прив.язати до своїх інтересів. Хіба не так вчиняли діячі історії та культури «білокам.яної» з українськими Одесою, Севастополем, Харковом… ? Та що там ці осередки, які давно «облюбовані» кацапами для атак? Своїми брудними щупальцями вороги вже в Чернігів у пошуках останків Св.Кн.Ігоря спробували проникнути!? Нахабно, за часточкою мощей Святого.… Подібний абсурд не оминув і Новгород-Сіверський, де ТИСЯЧОЛІТНЄ панування УКРАЇНСЬКОГО ДУХУ завжди шмагало по мізкам кацапів, а так і породжувало бажання відтяпати частину нашого життєпису задля «висмоктаної з пальця» та наскрізь брехливої «двоголової» історії. Але наразі-про Новгород-Сіверську Браму. Питаєте, чому конкретно про сей брендовий об.єкт Новгорода-Сіверського? Да тому, що життя примушує. Примушує українців остаточно повертати на свої місця своє рідне, відсікаючи кацапський бруд. Отож коли по правді, українські науковці, як про «чисто український продукт» - про Новгород-Сіверську Браму, писали небагато. Навіть коли за українського авторства і з.являлися напрацювання з історії Триумфальних воріт, вони до дрібниць калькували наїжджену байку московитських шовиністів. Та й взагалі на мокшанських болотах в просуваннях на українські терени історичних чи краєзнавчих ідей в сумнівних обгортках- ніколи не спостерігалося втоми. Дійшло до того, що Новгород-Сіверська районна газетка з задоволенням подавала творчість «братьєв» з ідеологічними фальшивками під історичним соусом. Так і вийшло, що і Брама, і собор у Спасо-Преображенському монастирі Новгорода-Сіверського- все з.явилося від «стараній і рєшєній єйо вісачайшєй свєтласті»!? А коли, умовно кажучи, все пішло з легкої руки Єкатєріни , то й архітектурного майстра творінь важливо було знайти в болотяних краях!? Знайшли. У підсумку авторство новгород-сіверських будівництв «приписали» італійцю Дж.Кваренгі, якого пригріла та оберігала все та ж московитська розпусниця з короною на голові. А взагалі в архітектурі Новгорода-Сіверського з першістю «авторської» руки настільки сумно, що практика появи казочок, які москалям вдалось насадити місцевій публіці багато десятиліть тому з різних тем, не дивує. Разом з тим, коли працюєш в тій же «Вікіпедії» в контексті ознайомлення з роботами італійця Дж.Кваренгі в московитській імперії, то серед низки зведеного архітектором в певні роки, згадки про Новгород-Сіверську Браму нема!? Отож з темою кам.яних міських воріт у Новгороді-Сіверському, після здобуття Україною Незалежности , як і мало бути за логікою, коли людям на вуха століття вішали локшину, гору взяли страсти!? Але особливо гидко чути думки від так званих фахівців історичної справи,які, опинившись перед Брамою в якости гіда, екскурсовода чи просто краєзнавця, якому пересічна публіка довіряє, несуть справжню пургу !? Випало бачити не раз на власні очі та слухати "діч"!? Ага, розпочинають знайомство гостей міста над Десною з пам.яткою з тези, що «пєрєд вами стаіт ….пастроєная на чєсть….,» і називають ім.я повії європейського гатунку!? Звичайно, що сприймати ідеологічне гівно важко, але сумна практика залишається. В той же час варто зазначити, що на підтвердження маячні з приводу того, що «Брама побудована на честь проїзду Катерини ІІ через Новгород-Сіверський 22 січня 1787 року на південь імперії»- вам навряд чи коли вийде відшукати документи підтвердження. Тому, що в природі не існує документів, які б довели факт того, що такого то дня, місяця чи року стартувало будівництво міських воріт у Новгороді-Сіверському на честь проїзду Катерини ІІ. І що такого числа та відповідного року новобудова постала!? Нема! Є лише маніпулювання на відомій події. І в мізках, які неначе олівець для креслення, загострені на сприймання московитських наративів за абсолют- маячня гуляє, немов закохані нічним проспектом міста! І на брехливу гидоту, яка друкувалася в совіцьку добу чи в часи Незалежности з суто ідеологічною метою, ніхто не звертає уваги. Як от з безглуздою казочкою про те, як предводитель Новгород-Сіверського дворянства Лобисевич «у вересні 1786 року вирішив побудувати кам.яні Триумфальні ворота для зустрічі цариці замість дерев.яних, як намічалося раніше. Підрядниками він запросив купця Чадіна з Климова, котрий вважався майстром кам.яних справ, і селянина Самольотова з Ярославля, котрий тієї осені гостював у Чадіна. Лобисевич вказав місце на Монастирський вулиці, вручив план будівництва та оформлення фасаду воріт. За контрактом підрядники мали закінчити будівництво і оформлення воріт до 1 листопада.Оплата за спорудження передбачалася в сумі 1300 рублів. Однак повне оформлення воріт виконати не змогли в зв.язку з початком морозів, що зупинили роботи.Катерина ІІ у Новгород-Сіверський прибула о 9 вечора 22 січня 1787 року-на три дні пізніше передбачуваного Румянцевим строку.»,-так писав в одному чисел місцевої Новгород-Сіверської районної газети Фьодор Ісайчіков, московитський журналіст з Брянщини. А ще, в цій же с татті, яка називалася «Історія тріумфальних воріт» автор додавав, що новгород-сіверські дворяни «всіляко відмовлялися від своїх обіцянок виділити необхідні для цього гроші.» А тому й О.Лобисевич « кілька років вишукував кошти, щоб покрити витрати на будівництво Триумфальних воріт»!? Ми умисно навели розлогу цитату зі статті московитського автора в українській газеті Новгород-Сіверщини з тлумаченням події в расєйскам дусі!? Події, яка, окрім факту поїздки хвойди німецького походження, що сиділа на ту пору на імперському троні, нічого конкретного щодо будівництва Брами у Новгороді-Сіверському не залишила! І тому все, що писали в вигідному для себе ключі брехуни з московії, а потім і совіцькі ідеологічні «терористи» -ні чим іншим, ніж суцільною фальшивкою, не назвеш. Варто тільки глибше звичайного замислитися над викладеним змістом, як одразу постане перелік запитань!? По перше, якого рівня технології мали бути задіяні на будівництві брами в 1786 році, щоб впродовж 4 місяців споруда з використанням сотень тисяч цеглин (!) була завершена? По друге, наскільки тупим та безмізковим мало виглядати товариство майстеровитих фахівців на правому березі Десни, щоб Опанас Лобисевич, одна з найповажніших на ту пору постатей в повіті та намісництві(губернії), не зміг знайти хлопців-земляків для виконання робіт, а так і мусив за тисячу верств тягнути з московії якогось там самольотова(!) з Ярославля чи чадіна з Климова? Ну і звичайно про архітектора, завдяки кресленням якого постали кам.яні ворота Новгорода-Сіверського. І се дуже важливо, оскільки авторові сих рядків вже 30 років приходиться лупати міцну стіну, вибудувану поєднанням двох сил- пануючої в мізках «хохлів» неповаги до УКРАЇНСЬКОГО та експансії московитського сміття на наші терени! Вище ми згадали як геть міцненько, неначе лист з віника у лазні, причепився до свідомости людей в нашій громаді, що займаються гуманітарним обслуговуванням гостей, небезпечний наратив з приводу авторства Дж.Кваренгі!? Питаєте чому небезпечний? Да тому, що створений на суцільній брехні ворога і возведений до культового доморощеними «фахівцями» історії та краєзнавства, він досі шкодить вихованню УКРАЇНЦІВ. В музеях, школах, на вулицях тощо. Здавалось би, ну поставили місцеві майстри ці ворота. Ну не залишили по собі ніяких паперів з іменами, датами, підписами тощо. То нафіга творіння рук українців 200 з гаком років прив.язувати до італійця Дж.Кваренги в купі з надуманими кацапами подіями та іменами лаптєвих ванюшєк з Ярославля з прізвищем 20 століття? Але мету такого дійства ми добре розуміємо. Адже брехлива та далекоглядна за наслідками ментальної руйнації диверсія з Брамою і замислювалася ворожим кодлом на москві, щоб не дозволити УКРАЇНЦЯМ на покоління вперед зберігати пам.ять про талановитих попередників. І дарма, що великий історик 20 століття, якого віднедавна по праву називають одним з патріярхів цієї науки в Україні Олександер Оглоблін (1899-1992) висловив припущення щодо авторства на будівництві Брами у Новгороді-Сіверському Максима Мосціпанова (1743 1800 ) з Коропа. Сучасні офіційні бюрократичні структури від культури чи музеїв Чернігівщини так і не спромоглися за 33 роки Незалежности увімкнути червоне «світло» геть дебильній експлуатації ім.я італійця, а зелене «світло» надати здоровому глузду!? Хіба се важко зазвати земляка з Коропа Максима Мосціпанова творцем міської Брами? «Справді, хіба нам відомо, хто будував такий визначний пам.ятник українського клясицизму, як Новгород-Сіверські «тріюмфальна»Брама 1787 року? В ній настільки виразно помітний вплив баженівської школи, що можна припустити участь або самого великого майстра(до речі звязаного з «новгород-сіверцями»), або принайми когось із учнів.І чи не довелось Коропівському городничому за наказом Румянцева, або на запрошення своїх новгород-сіверських друзівзгадати літа молоді? Шкода, що досі не пощастило докопатися в архівах до імені автора цього чудового твору.» (О.Оглоблін. Люди Старої України. ст.177) Отож, коли 20-30 років пам.ятка архітектури з ймовірним датуванням побудови в останній чверті 18 століття, перебуває в жалюгидно руйнівному стані і коли страсті навколо споруди часто переходять в площину порожніх, хоча й гнівних та непрофесійних розмов, то є потреба акцентувати на таких моментах. Перше, Брама- українське творіння, до якого кацапи немають жодного відношення. А гроші, проєктування, робота –чисто УКРАЇНСЬКИЙ продукт, який, як і чимало іншого спадку в давніх вітчизняних містах, був народжений в імперську епоху. Навіть, коли б хтось і хотів довести на спір появу міської Брами дарунком єкатєрінє ІІ, мав би засвідчити сей факт наявністю на пам.ятці бодай невеличкого фрагменту, що пов.язує її з сексуально збудженою імператрицею!? Адже хіба не дивно, коли ворота вважати дарунком імператриці, жодного скульптурно-архітектурного натяку на будівлі не зназодимо!? Чи не так? Друге, автором архітектурного проєкту, ймовірніше за все, був Максим Мосціпанов, чиї роботи залишилися на рідній землі. Третє, навіть за совка, влада від москви і до Новгорода-Сіверського ніколи не мала особливих почуттів до фізичного стану цієї архітектурної будівлі.Тому, що як не повертай і не фальшуй те, що відбулося, а між колонами з обох сторін воріт розміщені 10 гербів повітів, які входили до складу Новгород-Сіверського намісництва, половина яких наразі перебувають в складі ерефії!? Але, кожен гість, поглянувши на такий розклад речей, розуміє, чий шмат історії росія вкрала в Україні!? Отож, саме Новгород-Сіверська міська Брама ніколи не припиняла нагадувати , що собою являє прадавня Українська Земля і на що має перетворитися росія без украдених УКРАЇНСЬКИХ трендів! P/S Не випадково імперці совіцької доби та й часів Незалежности, ніколи не вважали за потрібне перейматися згаданою пам.яткою, надавши їй ідеального вигляду. А так від 1917 року в пристойному стані Брама перебувала хіба що років 20 від 1961 року. Зрозуміло, що після нашої Перемоги над фашистами, які до речі теж віддячили Триумфальним воротам щедрістю ракетних уламків по даху, архітектурна споруда відчує не тільки втілення розумних ідей реставраторов, а й надійно закріпить УКРАЇНСЬКІ думки, викресливши назавжди згадку катерин чи іншого штибу сумнівні фрагменти історії, які росія віками використовувала проти України. Автор світлини та тексту Борис Домоцький Джерело: Правий берег | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |