12:01 Різдвяне послання архієпископа Чернігівського і Ніжинського Євстратія | |
Різдвяне послання архієпископа Чернігівського і Ніжинського Євстратія боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Чернігівської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату Дорогі браття і сестри! ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! СЛАВІМО ЙОГО! «Слово стало плоттю, і вселилося між нами, повне благодаті й істини» Ін. 1:14 Цими словами апостол і євангеліст Іоан Богослов описує центральну подію світової історії – Бог, Творець всього видимого і невидимого, Джерело буття, єднається зі своїм творінням, з людиною. Єднається для того, щоби звільнити світ від рабства злу, оновити творіння, не лише повернувши його до первісної чистоти, але привівши до кращого, вічноблаженного стану святості. Бог Слово, друга Особа Пресвятої Тройці, Син Божий – приймає в єдність своєї Іпостасі людську природу і стає Сином Людським. Безтілесний – стає і тілесним. Той, кого не вміщає весь світ – кладеться в убогі ясла. Той, хто в руці Своїй тримає творіння – Сам, як Немовля, спочиває в руках Пречистої Діви. Той, від сяяння слави якого навіть святі херувими закривають обличчя крилами – «принизив Себе Самого, прийнявши образ раба, зробившись подібним до людей» (Филип. 2:7). Адам і його нащадки, відвернувшись від Світла істинного – занурилися у темряву гріховну. Але хоча людина і відвернулася від Бога – Всевишній не полишив Своє творіння. «Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне» (Ін. 3:16). Любов Божа – жертовна. Бо саме жертовність – віддавати своє не заради вигоди, а лише заради бажання блага – відрізняє справжню любов. Такою любов’ю спонукається воїн, який ціною небезпеки для власного життя захищає від ворога життя ближніх своїх. Такою любов’ю спонукається людина, яка від убогості своєї відриває останнє, щоби дати в допомогу ще біднішому або ще більш потребуючому. Такою любов’ю спонукаються батьки, які час свого життя, свою працю, свої турботи та недоспані ночі – віддають дитині. Саме таку любов, але у найвищому її ступені, навіть недосяжному для нашого повного усвідомлення, виявив до нас Бог, пославши у світ Свого Сина. «Народ, що сидів у темряві, побачив світло велике, і тим, що перебувають у країні й тіні смерти, світло засяяло їм» (Мф. 4:16) – пророкує Ісайя не лише про жителів Галілеї, серед яких Господь Ісус Христос провів перші десятиліття Свого земного життя, але пророкує про всіх нас. Бо всі ми є тими, хто сидить у темряві, хто перебуває у владі смерті, тінь якої – завжди поруч із нами. Але, як у колядці, «серед темної ночі – ясне світло б’є в очі». Життєдайне Світло, яке вривається в цю темряву, яке відганяє і нищить владу смерті – це Христос. Євангеліст Іоан свідчить: «Не послав Бог Сина Свого в світ, щоб судити світ, а щоб світ спасся через Нього. Хто вірує в Нього, не буде осуджений, а хто не вірує, вже осуджений, бо не увірував в ім’я Єдинородного Сина Божого. Суд полягає в тому, що світло прийшло у світ, а люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо діла їхні були лихі; бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не викрилися діла його, бо вони злі. А хто чинить правду, йде до світла, щоб відкрилися діла його, бо вони чинилися в Бозі» (Ін. 3:17-21). Дорогі браття і сестри! Святкування події Різдва Христового – це урочисте нагадування нам про Світло, яке прийшло до нас. Про Слово, яке стало плоттю, про Сина Божого який став і Сином Людським. Знання цих істин спонукає нас до вибору: жити у світлі, борючись з гріхами заради блаженної вічності з Богом, – чи існувати у темряві, віддаючись гріхам та зі страхом очікуючи смерті, після якої чекає на нас вічне страждання. Жити у жертовній любові, віддаючи своє буття Богу і ближнім та отримуючи у сто крат більше, – чи існувати для себе і заради себе, шукаючи від всього лише задоволення тимчасових, мінливих і незліченних прагнень, які завершуються могилою. «Життя і смерть запропонував я тобі, благословення і прокляття – промовляє Творець до кожного з нас. – Обери життя, щоб жив ти і нащадки твої, любив Господа Бога твого, слухав голос Його і приліплювався до Нього; бо в цьому життя твоє» (Второзаконня 30:19-20). У ці святкові дні сердечно вітаю з Різдвом Христовим і Новим роком дітей Православної Церкви – побожних пастирів, ченців і мирян Чернігово-Сіверського краю, як тих, хто належить до Київського Патріархату, так і братів та сестер, які з тих чи інших причин поки що залишаються ще під владою Патріархату Москви, і всіх християн. Вітаю також державну і місцеву владу, військовослужбовців та правоохоронців, які несуть служіння українському народу. Радіймо і веселімося, бо у темряві гріха і зла засяло для нас Життєдайне Світло – ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! СЛАВІМО ЙОГО! ЄВСТРАТІЙ, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Різдво Христове 2015/2016 рр., м. Чернігів | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |