реклама партнерів:
Сни села Дріймайлівки… До історії зникаючих сіл Чернігово-Сіверщини - 26 Червня 2020 - Чернігівський ФОРМАТ - Актуальні новини Чернігова - Новини Чернігова | Події в Чернігові: політика, економіка, аналітика, культура, екологія, туризм | Чернігівські відеоновини | Чернігівcька преса
Головна » 2020 » Червень » 26 » Сни села Дріймайлівки… До історії зникаючих сіл Чернігово-Сіверщини
20:57
Сни села Дріймайлівки… До історії зникаючих сіл Чернігово-Сіверщини
Сни села Дріймайлівки… До історії зникаючих сіл Чернігово-Сіверщини Є на Чернігівщині село з красномовною назвою – Дрімайлівка. Днями повертався з відрядження і коли попереду з’явилася табличка населеного пункту, пригальмував: еге, та тут же якась цікава історія може бути! Був сонячний вихідний. Співрозмовників не довелося довго й шукати: то тут , то там на лавочках сиділи і грілися-перемовлялися на сонці бабусі, діди, гралися діти. Отож було з ким побалакати:

– У вашому селі народ любить поспати¬-подрімати?

Жінки пожвавішали. Від них і довідався першу історію про те, що тут колись були дрімучі ліси, а тому так і прозвали село. Але через кілька дворів почув іншу версію. Ось що розповів 68-річний Анатолій Семенович Кучинський:

– Колись наша річечка Смолянка називалась Бігучою. Через неї був міст. Їздили через нього люди з Кладьківки на Ніжин, дрімали, бо були вже довго у дорозі. А тут їх перестрівали грабіжники і відбирали гроші. Бандюги прозивали пограбованих дрімайлівцями. А тому це місце прозвали Дрімайлівкою.

Третю версію оповіла 55-річна Ольга Леонідівна Глоба:

– Їхала Катерина ІІ через наше село, дрімала. Не зчулася, як загубила туфельку. Проїхала півдороги і, прокинувшись, наказала вернутися шукати пропажу. А коли знайшли туфельку біля нашої верби, то вона сказала: “Віднині це село називатиметься Дрімайлівкою”. З тих часів збереглася величезна верба. Вона стояла майже навпроти мого двору до 1971 року. Дітьми ми залізали у її дупло і гралися...

– Катерина заснула у Дрімайлівці, а прокинулася у Будищі, це такий у нас є куток, – вніс своє доповнення у цю історію Андрій Михайлович Опанасенко (76 років).

Слово за слово і дрімайлівці щиро зізналися: своїх новин у селі мало, а тому найчастіше сусіди при зустрічі першим ділом говорять:

– Оце наснилося мені, сусідко, таке, що й придумать не можу, що й думати...

Потім довго обговорють-розгадують на лавочці сни: щоб то воно значило? Дрімайлівка багата на різноманітні нічні видіння. Без них життя проходило б сіро та одноманітно.

Старим бабусям найчастіше у снах приходять їхні померлі чоловіки.

– Я з ним часто ніби заготовляю сіно, пораю город, – каже 81-річна Устина Федорівна Кузьомка.

– Мій чоловік дев’ять років тому помер, –зазначає 85-річна Катерина Іванівна Моруга. – У сні він приходить до хати, подивиться і йде собі.

– Нічого не говорить?

–Ні.

– Не посміхається?

–Ні.

– Не помолодшав?

– Такий був, як помер...

Деякі сни запам’ятовуються на все життя. У 1944 році Галині Максимівні Іллєнко, якій нині 83 роки, наснилось, ніби вночі хтось гупає-добивається грізно у двері.

– Я потемну встала і вийшла у сінці, – згадує жінка, – а двері самі відчинились. На порозі сидить мій чоловік ногами у сінці, а плечима на двір. У нього обидві ноги обмотані чорним сукном. Я прокинулась. А через три дні приходить лист від товариша мого чоловіка: так, мовляв, і так, відірвало вашому любимому дві ноги, і помер він від втрати крові, похований у селі Перепильнику Тернопільської області.

У Світлани Давидівни Барташевич (65 років) – за плечима складне прожите життя. Якось років вісім тому їй наснився військовий без погон з кучерявим волоссям.

– Я відразу подумала, що це неспроста, – ділиться враженнями. – І справді, невдовзі ми зійшлися з сусідом-вдівцем, стали жити разом. Щоправда, він лисий. Питаю Гришу: “Ти у молоді роки був кучерявий?” А він показує свою військову фотографію, де у нього такі густі кучері.

Світлані Давидівні якось на початку року наснилося красиве приміщення, схоже на храм, а в ньому жінка з яскравою аурою.

– Я зразу сказала Гриші, – розповідає, – це явно Юля прем’єром стане! Так воно і сталось. А потім у кінці серпня бачу білу красиву кобилу, яка біжить і спотикається. Очі у неї Юліни! Ну, і тут її через кілька днів знімають…

А ось Людмилі Жалій (33 роки) снився Путін. Часто вона у снах кудись їде , поспішає, а не може встигнути сісти у свій вагон…

Розповіли мені про свої сни дві 14-річні школярочки. Оленці Видиш якось задрімала. У сні вона пішла до подруги, але вона, усі її рідні спали. Пройшлася школярка селом, і всі дрімали...

– Нашу школу збудували на старому кладовищі, – далі оповідає дівчинка.– Одного разу мені наснилось, що духи захопили півшколи. Вони вимагали, щоб її перемістили в інше місце.

– І мені вони теж сняться, – згадує її подружка Оленка Шоля. – Духи за мною ганяються, намагаються спіймати. Але я від них утікаю!

Дрімайлівцям наснилося багато віщих снів про хвороби. А.Кучинському відрізали пальця, а перед тим йому побачився вночі червоний-червоний батько. О.Глоба перед інсультом у сні заганяла чорну корову у двір, але не загнала („Якби загнала, то, мабуть, померла б”). А ще у видіннях багато прикмет : бачити коня – вітряна погода, покійника – на дощ, битись з кимось – прийде гість, лист.

.. З багатьох кутків Дрімайлівки люди повигрібали у купки осінній падолист, і він задимів, підпалений, накрив асфальтівку, багато хат¸ мов сном-туманом. Красиво! Треба вже було збиратися додому.

– А я вам ще свій сон розкажу, – підходить чоловік, дізнавшись про мій приїзд.

Слухаю.

Сергій Павленко, З АРХІВУ НАПИСАНОГО (легенди та реалії Чернігово-Сіверщини)
Куликівський район Чернігівської області.
На знімку: Устина Федорівна Кузьомка (зліва) та її подруга Ніна Олексіїівна Суярко, яка п’ять років не спить.
Фото автора. 11 листопада 2005 р.




Категорія: СОЦІУМ | Переглядів: 197 | Теги: Дрімайлівка, села, Сергій Павленко, Чернігівщина | Рейтинг: 0.0/0
Допомога проекту Чернігівський Формат - благодійний внесок

QR-код посилання на сторінку
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.



Всього коментарів: 0
avatar