реклама партнерів:
Головна » 2012 » April » 10 » ТЕЦ: перед вибором
21:31
ТЕЦ: перед вибором
ТЕЦ: перед вибором Весна, а з нею, відповідно, й теплі дні та ночі, хоч і повільно, але «насуваються». Згадувати проминулу зиму з доволі відчутними великими морозами вже й не дуже хочеться. Кортить, аби швидше стало тепло, весь час сяяло сонечко, зеленіла травичка, розпускалися бруньки та квіточки тощо. При цьому — щоб у наших оселях було тепло, сухо. Одне слово, комфортно.
Варто зауважити, що опалювальний сезон досить серйозно перевірив наших постачальників тепла на витривалість. Але вони пройшли це випробування достойно. Чернігівці отримували тепло безперебійно. І це головне. Як зазначив заступник міського голови Микола Сенькович, незважаючи на великі морози, в Чернігові суттєвих аварій або поломок не було. Відрадно, що така ситуація спостерігається протягом багатьох років. Це свідчить про те, що наші теплогенеруючі підприємства вчасно й сумлінно готуються до зимового періоду. Здійснюють і профілактику, й ремонти, й, де це необхідно — заміну обладнання, теплотрас та всього, що забезпечує тепло. До речі, торік за інвестиційною програмою в обладнання Чернігівської ТЕЦ було вкладено 70 мільйонів гривень.
Самі розумієте, що гарний господар лагодить санчата влітку. Тож після 15 квітня «тепловики» почнуть ретельно готуватися до наступного опалювального сезону. Але нині Чернігів стоїть перед доволі непростим вибором: який шлях обрати в модернізації ТЕЦ. Адже перспективи у цього важливого для життя нашого міста об’єкта нині доволі туманні. Й потребують термінового вирішення.

Термін експлуатації — 10 років максимум
Нагадаю: Чернігівська ТЕЦ (комунальна власність) із 2000 року перебуває в оренді ТОВ фірма «ТехНова». Договір дійсний до 2015 року. Основною метою діяльності цього підприємства є забезпечення споживачів тепловою енергією. Електроенергія є побічним продуктом роботи теплоелектроцентралей, але завдяки когенерації (процес спільного вироблення електричної і теплової енергії) здешевлюється собівартість тепла. Наша ТЕЦ входить до загальної енергетичної системи України. З 2008 року працює на вугіллі, опалює понад 600 будинків Чернігова загальною площею 1,7 мільйона квадратних метрів, 29 дитячих садочків, 21 школу, 47 лікувальних закладів, а також промислові підприємства. Загалом це більше 1200 споживачів-юридичних осіб та близько 35 тисяч угод із фізичними особами. Тобто це, практично, забезпечення теплом половини міста.
За словами генерального директора фірми «ТехНова» Олександра Корчинського, підприємство-орендар постійно інвестує значні гроші в обладнання ТЕЦ. Але котли, які працюють із 1965-1967 років, майже зношені та потребують оновлення. Обладнання Чернігівської ТЕЦ практично відпрацювало свій ресурс, і наступна його реконструкція дорога та економічно недоцільна. Якщо бодай постійно інвестувати у старе обладнання досить серйозні кошти — ТЕЦ вистачить років на десять. Але вже сьогодні потрібно вирішувати, як половина Чернігова буде забезпечувати себе теплом і де на це брати кошти. Бо через десятиліття (а воно промине так швидко, що й не помітиш) підприємство не зможе гарантувати надійне теплозабезпечення Чернігова.
Крім того, приведення українського екологічного законодавства до норм європейського значно підсилює відповідальність за викиди в навколишнє середовище — у вигляді високих штрафів. Тобто, починаючи з 2016 року, штрафи за шкідливі викиди в атмосферу будуть настільки значними, що фактично унеможливлять роботу Чернігівської ТЕЦ у тому вигляді, який вона має нині. А для встановлення сучасних європейських фільтрів потрібні багатомільйонні капіталовкладення, що дорівнюють половині вартості ТЕЦ.
Справді, 2016 рік — це не жарт. Якщо нині підприємство щорічно сплачує ДЕСЯТЬ мільйонів гривень так званого екологічного податку (що серйозно впливає на вартість тепла), то буквально за кілька років потрібно буде платити до десяти мільйонів доларів штрафу (порахуйте, скільки тоді нам обійдеться кімнатна температура в оселях узимку). Або — закриватись. Якщо не вирішимо питання з викидами. І це при тому, що проектування ТЕЦ іще в радянські часи було виконано з ретельним урахуванням рози вітрів. Тобто — викиди в повітря не потрапляють на місто.
Як бачите, проблема доволі серйозна. Що робити? Скажете: як варіант — закрити ТЕЦ і перейти на автономне опалення або побудувати багато котелень. Але ж це не може відбутися за одним помахом чарівної палички. Хочеш-не хочеш, а належить визначитися: хто, коли та за які кошти це робитиме; на якому паливі працюватимуть ці котельні; якою буде собівартість тепла та як усе впливатиме на екологію. При цьому слід пам’ятати, що в місті є промислові підприємства, що споживають у технології свого виробництва пару, і якщо не буде ТЕЦ — вони зупиняться. Однозначно, реальної альтернативи ТЕЦ для обігріву Чернігова нема. З огляду на постійне дорожчання вартості російського газу за відносно сталої ціни українського вугілля необхідно терміново провести технологічне переоснащення ТЕЦ у цілому. А фактично — простіше побудувати нову сучасну ТЕЦ, обладнання якої відповідатиме вимогам сьогодення та віддаленого майбутнього.

Потрібно негайно розпочинати процес заміни
Так вважає президент асоціації «УкрТЕЦ» Юрій Улітіч. За його словами, проблема модернізації існує для більшості українських ТЕЦ (подивіться на їх вік!) Чернігівське підприємство — не виняток. Адже нещодавно відсвяткували його 50-річчя. Говорити про моральну зношеність обладнання не варто — це й так зрозуміло. Вже найближчим часом технологіям, що використовує ТЕЦ, виповниться сто років. Фізична зношеність потужностей — це проблема, з якою борються на всіх українських ТЕЦ, але через 20-25 років не буде чого латати й модернізувати.
Інша важлива проблема виникає з державних зобов’язань перед Євросоюзом, згідно з якими вводяться жорсткі стандарти щодо шкідливих викидів в атмосферу. У світі тривають наукові пошуки в кількох напрямах: зокрема, альтернативні енергоресурси та, з іншого боку, використання існуючих корисних копалин, однак зі зменшенням шкідливих викидів та підвищенням енергетичного коефіцієнту. Наразі через велику собівартість альтернативних джерел українські експерти звертають увагу на останній напрям. Іще радянські вчені напрацювали практичні знання із застосування технологій водно-вугільної суміші й так званого циркулюючого киплячого шару. В наших реаліях обидві технології визнаються найбільш оптимальними у порівнянні з іншими. В напрямку водно-вугільних сумішей значного успіху досягли китайці, котрі щороку виробляють до 30 мільйонів тонн цих сумішей. Для їх виготовлення в Китаї побудовані спеціальні заводи. В Європі ж частіше використовують спалювання в котлах за технологією циркулюючого киплячого шару, яка дозволяє використовувати навіть буре вугілля, торф, біомасу і не потребує газу. Плюси обох цих технологій полягають у тому, що з їх застосуванням значно зменшуються шкідливі викиди. Це задоволення не з дешевих, проте, відповідно, доволі тривале в реалізації.
Як наголошує Юрій Улітіч, аби закриття теплоелектроцентралей не стало снігом на голову для наших можновладців, треба негайно розпочинати процес заміни чи хоча б модернізації всіх українських існуючих теплогенеруючих потужностей. Інакше це може призвести до непередбачуваних наслідків.

Чеські фахівці пропонують
Торік міська влада видала розпорядження про проведення аудиту технічного стану Чернігівської ТЕЦ. Фірма «ТехНова», залучила до цього консорціум із трьох провідних європейських компаній (чеське АТ «АЛТА» з партнерами — компаніями «АВВ» та «H@D Engineering»), які запропонували ідеї щодо вдосконалення діяльності підприємства.
Отже, чеські експерти переконані, що всі потужності Чернігівської ТЕЦ частково або повністю зношені. Зокрема, котли вже відпрацювали по 280 тисяч годин із 300 можливих. За таких умов реконструкція існуючих потужностей фактично стає недоцільною, а їхнє використання — занадто дорогим та економічно невигідним. Лише значні капіталовкладення дозволять подовжити термін експлуатації ще на 8-10 років.
Експерти розглядали чотири технології, які можна використати на Чернігівській ТЕЦ. Але найперспективнішою для нашого міста визначено технологію ЦКШ (циркулюючого киплячого шару). За словами технічного директора компанії «АЛТА» Михала Шилера, саме ця технологія має переваги за кількома напрямами.
По-перше, зменшуються шкідливі викиди. Нині з тонни спаленого вугілля в атмосферу викидається 24,9 кілограма двоокису сірки. Нова технологія зменшує цю кількість до 1,81 кілограма, а викиди твердих часток — з 9,6 до 0,27 кілограма.
По-друге, ця технологія дозволяє використовувати альтернативні джерела. До 30% палива можуть складати торф чи біомаса. Газ при цьому потрібен лише для запуску котлоагрегата на початковому етапі.
По-третє, зменшується собівартість тепла при спалюванні вугілля. Нині вона становить 237 гривні за гігакалорію, а при використанні технології ЦКШ тепло коштуватиме 186 гривень, що дозволить принаймні не підвищувати тарифи для населення.
За словами пана Шилера, впровадження таких проектів тривале в часі та потребує неабияких фінансових затрат, але, в будь-якому разі, воно виграшне з усіх боків. Реалізація подібного проекту в Чехії займає близько 6-7 років. Орієнтовна вартість будівництва нового котла за технологією ЦКШ може бути до 150 мільйонів євро (термін окупності нового енергоблока — 8-10 років), з яких до 5% — витрати на створення робочої проектної документації та її узгодження з українським законодавством. Загалом же «АЛТА» реалізувала понад 10 таких проектів у Західній Європі та Росії. Доречно повідомити, що в Україні є лише одна Старобешівська теплоелектростанція, яка використовує технологію ЦКШ, але її будували німецькі та словацькі інженери. Тобто в Україні потрібних фахівців наразі немає.
На думку наших спеціалістів, запропонована чехами технологія більш економічна, ніж інші, які діють у світі. Крім того, при її використанні золи (відходів) буде вчетверо менше й зовсім іншої якості. Тобто її можна буде використовувати як при будівництві доріг, так і при виробництві будматеріалів. Зазначимо: модернізація ніяк не позначиться на плановій роботі підприємства на старому обладнанні. Оскільки зі зменшенням навантаження на застаріле обладнання термін його експлуатації автоматично подовжиться, а після завершення модернізації «стара» ТЕЦ використовуватиметься як резервний варіант. Про всяк випадок.
Самі розумієте, що Чернігівська ТЕЦ є стратегічним підприємством для нашого міста. Нормально працююча ТЕЦ — комфортне життя чернігівців. Зиму ж ніхто ще не відмінив. Тому потрібно вирішувати — куди йти. Які технології (китайські чи європейські) обрати. При цьому чітко усвідомлювати, що цей вибір — як мінімум на півсотню років. А починати його треба вже вчора.
Для опрацювання всіх запропонованих проектів модернізації міський голова Олександр Соколов доручив створити спеціальну робочу комісію. Вона ж має визначити, який проект реалізовуватиметься в Чернігові.
Крім того, чеські фахівці зустрілися з головою облдержадміністрації. За словами Володимира Хоменка, Чернігівщина зацікавлена у взаємовигідній співпраці, а обласна державна адміністрація готова надати необхідну допомогу для реалізації проекту в рамках повноважень та діючого законодавства.

Олександр ШИЛО
Джерело: "Деснянська правда"




Переглядів: 1384 | Теги: Чернігівська ТЕЦ, електроенергія | Рейтинг: 0.0/0
Допомога проекту Чернігівський Формат - благодійний внесок

QR-код посилання на сторінку
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.



Всього коментарів: 0
avatar