20:00 Ще одна втрата: у лікарні помер поранений рашистами енергетик | |
![]() Нагадаємо: вчора о 22:20 у районі села Жадове Семенівської громади ворог ударив дронами по машинах енергетиків. У той час бригада АТ "Чернігівобленерго" саме поверталася в підрозділ. Попереду їхав автокран, за кермом якого перебував 47-річний водій автотранспортних засобів служби транспорту і логістики Товариства Анатолій Савченко, за ним — бригадна машина. Раптом енергетики побачили спалах — дрон влучив просто в автокран. Обидві машини зупинилися. Анатолій Савченко відкрив дверцята і крикнув колегам, що поранений. Хлопці кинулися на допомогу. Коли ж переносили Анатолія Васильовича у свою машину, ворог завдав повторного удару. Анатолій Савченко загинув на місці, а його колега — 46-річний водій Бахмацької дільниці служби транспорту і логістики Руслан Дейнега — отримав численні важкі поранення. Лікарі усю ніч провели в операційній, щоб врятувати його життя, однак марно — близько 8 ранку серце Руслана Івановича зупинилося. Іще троє наших колег — майстер Бахмацької виробничої дільниці служби підстанцій 35 кВ і вище Анатолій Топтун та електрослюсарі з ремонту устаткування розподільних пристроїв Бахмацької виробничої дільниці служби підстанцій 35 кВ і вище Олександр Чуйко та Артур Оболенський — отримали осколкові поранення різного ступеня важкості. Зараз вони перебувають у лікарні, однак, на щастя, їхнім життям вже нічого не загрожує. Сьогодні в АТ "Чернігівобленерго" день жалоби. Росія убила двох наших колег. Від щирого серця увесь колектив підприємства співчуває їхнім рідним! Анатолій Савченко і Руслан Дейнега були тими людьми, яких у Товаристві дуже добре знали, любили і поважали. Анатолій Савченко прийшов у компанію у 2009 році. З тих пір і обіймав посаду водія автотранспортних засобів. Руслан Дейнега приєднався до лав енергетиків у 2022-му. Працював водієм, у 2023-му перейшов на посаду електромонтера з ремонту і монтажу кабельних ліній, а за рік повернувся до водійської справи. Світла і вічна пам'ять нашим колегам! Ви назавжди залишитеся в наших серцях і спогадах, в історії підприємства. До останнього подиху ви віддали себе служінню людям, до останнього подиху боролися з наслідками ворожої навали, зробили усе, щоб забезпечити комфорт іншим, але втратили найцінніше — власне життя. Це непоправна втрата для підприємства, яка не зітреться часом та іншими подіями. Ви — наші герої. Такими були і такими залишитесь. Тепер, на жаль, уже посмертно! | |
|

Всього коментарів: 0 | |