реклама партнерів:
Головна » 2022 » Липень » 27 » У Чернігові проведено круглий стіл до Дня Української Державності
17:46
У Чернігові проведено круглий стіл до Дня Української Державності
У Чернігові проведено круглий стіл до Дня Української Державності 26 липня до Дня Української Державності Український інститут національної пам’яті та Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» провели круглий стіл на тему «Роль козацтва в українському державотворенні».

«Ми зібралися вперше після початку широкомасштабної агресії ворога в нашу країну та визволення Чернігівщини від російських окупантів саме на честь свята — Дня Української Державності. Україна тепер його щорічно відзначає 28 липня, тобто в День хрещення Київської Русі-України. Мета: утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення, яке коріннями сягає часів заснування міста Києва та розквітло за князювання Володимира Великого. Розглянемо відродження та розвиток державотворчих традицій за часів козацької доби в контексті регіональної історії Чернігово-Сіверщини та визначення ролі видатних історичних особистостей доби козаччини», — повідомив під час відкриття круглого столу Сергій ЧЕРНЯКОВ, модератор заходу, вчений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

«Факти однозначно та безальтернативно вказують на понад тисячолітню історію українського державотворення. Сучасна Україна успадкувала від різних періодів історії засадничі ознаки держави. Так, від Русі — це цивілізаційний вибір, який визначився із прийняттям християнства у 988 році; тризуб, родовий знак Рюриковичів, що став державним гербом сучасної України; Київ — столицю, політичний і культурний центр українських земель упродовж понад тисячу років; гривню — назву грошової одиниці; назву Україна, що вперше згадується в Іпатіївському літописі у 1187 році. Якщо вже говорити про спадщину козацької доби у самому стислому вигляду, то це: республіканські традиції народовладдя; військові традиції, які лягли в основу збройних сил Української Народної Республіки та пізнішого українського визвольного руху й Збройних Сил України; одну із перших європейських конституцій нового часу, укладену Пилипом Орликом у 1710 році», — зауважив Сергій БУТКО, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області.

«Від сивої давнини до сьогодення вагомим є внесок чернігівців в боротьбу за українську незалежну державність та її розбудову й зміцнення. Одним із найвидатніших наших земляків в історії державотворення не тільки XX — початку XXI століття варто назвати саме Левка Лук’яненка», — підкреслив він.

«Українське козацтво виникає ще у XIV столітті, перша згадка — XV століття. А в XVI столітті вони починають якраз відстоювати інтереси народу, нації та стали державотворчою силою. Звертаю увагу, що слово «козак» означає «вільна людина». Це те, що ніяк не в’яжеться з московією. Там був «цар» із чіткою ієрархією, від якої нікуди не дітися», — наголосив Сергій ГОРОБЕЦЬ, кандидат історичних наук, співробітник Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті.

Науковці Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» у своїх виступах зосередили увагу на подіях і діячах Чернігово-Сіверщини козацької доби.

«Іван Мазепа надзвичайно плідно співпрацював з Іоаном Максимовичем, чернігівським архієпископом, який ініціював заснування Чернігівського колегіуму та кам’яне будівництво Борисоглібського монастиря. Були споруджені палати, келії, двоповерхова трапезна з величною дзвіницею, кам’яна огорожа. І це була твердиня, яка захищала нашу чернігівську фортецю», — зазначила Ольга ТРАВКІНА, кандидат історичних наук, завідувачка відділу музейної та науково-фондової роботи заповідника, розповідаючи про діяльність видатного гетьмана України на Чернігівщині.

«Василь Дунін-Борковський (1640-1702) — унікальна постать серед козацької старшини доби Гетьманщини. Надзвичайно вагомим був його внесок у відбудову Чернігова та перетворення його у потужну військову, укріплену фортецю Лівобережної України. Чернігів у другій половині ХVII століття, внаслідок плідної співпраці його як чернігівського полковника (1672-1685) разом із авторитетним церковним діячем, чернігівським архієпископом Лазарем Барановичем, перетворився на потужний культурно-просвітницький та освітній центр Гетьманщини. Дунін-Борковський увійшов в історію України як щедрий меценат, який сприяв відновленню церков та монастирів. Він був одним із найближчих сподвижників гетьмана Івана Мазепи, адже впродовж 15 років Василь Касперович був другою після гетьмана особою в Гетьманщині, його сподвижником та однодумцем», — заявила Олена ВАНЖУЛА, заступниця генерального директора з наукової та культурно-просвітницької роботи архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

«Пропоную у наступному році в області відсвяткувати разом із владою 375-річчя Чернігівського полку Війська Запорізького, Гетьманщини. Це — невід’ємна складова українського державотворення часів козацької доби. Варто також одну з вулиць нашого міста назвати на честь видатного чернігівського полковника і наказного гетьмана Лівобережної України Степана Подобайла (1600-1654)», — запропонував під час свого виступу про цього українського воїна та державника Андрій ГЛУХЕНЬКИЙ, завідувач відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології заповідника, голова Чернігівської міської організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

«Протягом майже трьох століть представники козацького роду Лизогубів були активними дійовими особами української історії, і згадки про цю велику родину зберігають не тільки численні документи XVII — початку XX століть, а й чудові пам’ятки історії та культури, створені їхнім коштом. А Катерининська церква 1715 р., що височить на в’їзді до старовинного міста Чернігова з боку Києва досі нагадує про відвагу козацького Чернігівського полку та славетного полковника Якова Лизогуба», — зауважила Ірина БУГЕРА, молодша наукова співробітниця науково-просвітницького відділу заповідника, у виступі під назвою «Родина полковника Якова Лизогуба та чернігівське козацтво у трьохсотрічній історії церкви святої Катерини ХVIII ст. м. Чернігова».

Під час підбиття підсумків круглого столу його учасники зазначили, що просвітницька складова відзначення Дня Української державності має стати важливим елементом зміцнення інформаційної безпеки нашої країни, інструментом протидії російській дезінформації та історичним фейкам про буцімто єдність походження українського та російського народів.

Олександр МАЙШЕВ,
член Національної спілки журналістів України










Категорія: ПОДІЇ | Переглядів: 1307 | Теги: Чернігів стародавній, державність, Інститут національної памяті | Рейтинг: 5.0/1
Допомога проекту Чернігівський Формат - благодійний внесок

QR-код посилання на сторінку
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.



Всього коментарів: 0
avatar