реклама партнерів:
Головна » 2015 » Січень » 9 » Старий Чернігів: будинок статистичного бюро
09:36
Старий Чернігів: будинок статистичного бюро
Старий Чернігів: будинок статистичного бюро Одноповерховий, на перший погляд, нічим не примітний, будинок на вулиці Молодчого, поряд із Чернігівським національним педагогічним університетом... Дві меморіальні дошки сповіщають, що саме тут працювали видатні класики української літератури Михайло Коцюбинський та Павло Тичина. Понад сто років тому саме у цьому будинку по вулиці Петербурзькій (нині – Молодчого) розміщувалося оціночно-статистичне бюро губернського земства.
Земське статистичне бюро у Чернігові створили у 1875 році, а його співробітники зробили чимало для розвитку сільськогосподарської статистики Чернігівської губернії. Вивчали кордони земельних ділянок, діяльність селянських господарств, родючість грунтів, урожайність тощо.
У 1876 – 1890 роках статистичне бюро очолював відомий представник ліберального народництва Петро Червінський. Його праці користувались у ті роки надзвичайно великою популярністю, їх активно читала молодь, велися жваві дискусії. Разом з іншими громадськими діячами ліберального напряму Червінський сприяв піднесенню рівня хліборобства на Чернігівщині, чимало писав на ці теми (найвідоміша праця – «Вопросы общинного быта»). Також за його участі видано 15 томів «Материалов для оценки земельных угодий, собранных Черниговским статистическим отделением при губернской управе».
Співробітниками статистичного бюро були і такі відомі чернігівські громадські діячі як Олександр Русов та Василь Варзар. Варзар, зокрема, вивчав промислову діяльність населення, а Русова цікавили, насамперед, традиції та побут народу. Для зручності статистичних розвідок Чернігівщина була розбита на три регіони, вироблені спеціальні методики досліджень. Олександр Русов також узагальнив зібрані земськими статистиками матеріали по п’ятнадцяти повітах губернії. Наслідком цієї роботи стала його двотомна праця «Описание Черниговской губернии».
Далеко не всі позитивно ставилися до діяльності статистиків. Так, великі землевласники їх не долюблювали, бо вважали, що під час об’їздів та досліджень буде зроблена переоцінка землі не на їхню користь. Тому поміщики навіть заважали роботі, а дослідників називали революціонерами, що їздять по селах і «мутять народ». Дослідники вважають, що в ті часи статистичне бюро було чимось на зразок культурного центру Чернігова, тут працювало чимало активних громадських діячів. А часто й ініціатива у різних культурно-мистецьких справах теж виходила від співробітників статистичного бюро.
Під час навчання в Київському комерційному інституті (1913–1917) підробляв у губернському земському статистичному бюро молодий Павло Тичина. Зокрема, влітку-восени 1914–1916 він працював тут роз’їзним інструктором і рахівником-статистом. Це дало поету можливість зробити низку цінних фольклорних записів. Протягом 10 років (з 1900 по 1911) працював у статистичному бюро Михайло Коцюбинський.
Будинок губернського статистичного бюро дійшов до нашого часу вже з більш пізніми добудовами. У радянські часи тут розміщувалися народні суди Деснянського та Новозаводського районів, а зараз у цій будівлі знаходиться управління праці та соціального захисту населення Деснянської райради.

Олена Терещенко, Громадська ініціатива «Збережи старий Чернігів».



Категорія: КУЛЬТУРА | Переглядів: 991 | Теги: історія, архітектура, старий Чернігів, статистичне бюро | Рейтинг: 0.0/0

QR-код посилання на сторінку
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.



Всього коментарів: 0
avatar