08:22 Геннадій Єршов: "Скульптура відновлює історію та допомагає сучасникам пам'ятати" | |
Кожен з нас проводить в праці майже третину часу свого життя. В когось цей час нескінченно тягнеться, інший пролітає своє робоче життя та часом не помічає нічого навкруги, а хтось націлює безцінний час на творчість. Ми вирішили поспілкуватися про особливий час скульптора. Чим відрізняється робочий час скульптора? Чому в майстерні митця затримується час? Що допомагає бути щасливим у фаху впродовж 30 років? Чи може праця (творчість) бути спеціальним допінгом? Сьогодні ми (Анастасія Спіцина та проект «Гурмани Часу») в майстерні скульптора Геннадія Єршова. Він член Спілки Художників України та Польщі, який 30 років свого життя присвятив скульптурі та творчості. Здобув освіту у Василя Бородая та Валерія Швецова (Українська Академія Мистецтв, Київ) та Еммануїла Миська (Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва). На його рахунку сотні робіт, які прикрашають вулиці європейських міст (Варшава, Гданьск, Київ, Чернігів, Бухарест, Торунь). Гарне місце, щоб поговорити про час. - Геннадій, чому коли знаходишся в твоїй майстерні, виникає враження, що час зупиняється? - В майстерні мешкають праці, з якими проводиш багато часу, тут твориш, створюєш нові образи, тому і затримується час. Образи, які нас тут оточують, допомагають створювати цю особливу атмосферу. - А ти розмовляєш з цими образами, зі своїми працями? - Ні (посміхається), я з ними працюю... А, навіщо розмовляти з глиною... - Розкажи, будь ласка, як організований робочий час скульптора? Як настроюється твій робочий графік? - Є робочі та вільні дні, як у всіх людей. В неділю я переважно не працюю, а приділяю час домашнім справам. Графік праці може бути різним, це завжди залежить від проекту, але ліпше приходити в майстерню щодня і працювати з 4 години. Це дозволяє створювати нові роботи та підтримувати себе в творчій формі. - Назви, будь ласка, твір на який у тебе пішло найменше часу? - Мабуть це пам'ятник Гетьману Мазепі, який зараз встановлений у Чернігові. Я робив його в аспірантурі, була дозріла ідея, потім підготовлений шкіц, самий процес ліпки зайняв з два тижні. Що мене спонукало? Мені дуже подобався цей гетьман, я багато читав про нього, цікавився його життям, багато консультувався з істориками, тому праця швидко пішла. Був внутрішній поштовх, імпульс, що і впливає на швидкість роботи. Крім цього це був перший пам'ятник Мазепі в Україні. - Чи є праця на яку в тебе пішло найбільш часу? - Так, це Хресний Шлях у Базиліці Святої Діви Марії у Гданську. Серія з 15 рельєфів зайняла рік. Це покадрова історія останніх моментів життя Христа. Я цілий рік займався тільки цим проектом, треба було постійно знаходитись в одній темі, бути в певному настрої. - Чи часто митець працює “в стіл”, на майбутнє? Скільки твір може чекати свого часу? - Скульптор також ліпить в стіл. Той же Мазепа, про якого ми говорили, чекав 10 років. Згодом у суспільстві виникла потреба в цьому герої, якби соціальний попит, той вперше і з'явився в Україні у Чернігові. - Чи є твір про який ти зараз мрієш? - Так, це Шопенгауер, улюблений філософ, народився у Гданську, мешкав у Німеччині, але немає жодного пам'ятника цьому мислителю (існує тільки погруддя у Франкфурті). Дуже бажаю реалізувати цей проект. Твір готовий, знаходиться у формах, чекає свого часу. - Впевнені, що дочекається. І скульптура Шопенгауера буде прикрашати публічний простір європейських міст. Бажаємо тобі в цьому вдачі! - Дякую. - Скульптура для тебе, це про процес чи про результат? - І то і інше. Коли знаходишся в процесі створення роботи, ліпиш, часу майже не відчуваєш. Так можна ліпити цілий день, все залежить від стану задоволення та щастя. Ну і звичайно тішить реалізація роботи в публічному просторі. - Скільки разів створюється твір? Скільки у нього втілень? - Важливий процес це ідея, дозрівання образу в голові. Можна з цим образом жити, ходити, займатися іншими справами, а він живе своїм життям в середині. Потім берешся до маленької роботи, статуетки, яка уявляє прообраз великої скульптури. Для скульптора важливо все з'ясувати в малому вимирі. Потім збільшення у великій розмір, далі форма та литво у бронзі. Так і виходить п`ять процесів однієї праці. Час роботи над памятником може тривати від 4 місяців. - В якому матеріалі ти волієш працювати? - Це залежить від розміру. Невеликі праці спочатку реалізуються в пластиліні. Якщо говорити про твори в публічному просторі, то звичайно я волію працювати з бронзою. Гарний шляхетний матеріал, не підкорюється впливу часу та корозії. Скульптура в бронзі це інвестиція у майбутнє... - Що допомагає тобі бути у творчому стані? Де ти черпаєш натхнення протягом тридцяти років? - Це вже звичка, заходиш у майстерню та починаєш творити. Робота в цьому сенсі як постійний допінг. Треба просто працювати, тоді і натхнення приходить. Чекати музу немає сенсу, треба працювати. Коли немає соціального попиту, все одно у митця є думки, про щось міркуєш, щось проживаєш, і створюєш нове. - Як ти гадаєш, чому твої роботи живі? - Можливо потрапляють в якісь особливі вібрації, котрі доступні для сприйняття інших людей. Знову ж багато переживаєш разом з роботою, вкладаєш емоції. Завжди видно, в якому настрої робиш працю. Треба бути в гармонії з самим собою. Мені в цьому допомагає моя майстерня, заходиш, закриваєш двері, починаєш працювати і знаходишся в гармонії. Тут дуже спокійно. Як до хірурга не ходять в гості в операційну, і тут те саме. - Я завжди проводжу паралелі з часом, в твоїй творчості я бачу кілька часових ліній. По перше, багато твоїх праць пов'язані з історією, це про минуле (Святий Володимир у Польщі, пам'ятник Першому з'їзду князів Давньої Русі у Любечі, пам'ятник Т. Г. Шевченко). Чому ти обираєш цей напрямок, в час, коли сьогодні є попит на сучасне мистецтво? - А чим історичний жанр не сучасне мистецтво? Історієй цікавляться, а скульптура допомагає розповісти людям про минуле попри образ. Це дуже корисно для розвитку молодого покоління. Наприклад, часто бачу таку картину в парку Чернігова (пам'ятник Мазепи на Валу). Молодь та батьки з дітьми підходять до роботи, впізнають кому присвячена скульптура, та відправляються на пошуки історії про героя до інтернету. Це перший етап освіти. Скульптура відновлює історію та допомагає сучасникам пам'ятати. - А як ти відносишся до того, що сьогодні роботи відомих митців минулого руйнуються (пам'ятники, мозаїки)? - Звичайно погано, люди вкладали життя, емоції, душу, а потім приходять невігласи і руйнують твори мистецтва. - Я бачу, що ти автор багатьох робіт на тему сакрального мистецтва. Це Папа Римський Іван Павло ІІ в Польщі, готова робота Гузара, не одна серія Христового Шляху, пам'ятники священникам. Чому так багато часу і праць присвячено тематиці Вищого? З однієї сторони минулого, з другої вічного? Що тебе надихає в тематиці Бога в мистецтві? - Це мої міркування. І тема Вищого мені завжди була цікавою. Важливо вивчати, “доторкатися” до людей, яких проголошено Святими. Коли працюєш в цій тематиці , начебто сам стаєш чистішим, проживаєш ці історії разом з героями. Також Польща католицька країна, ці праці потрібні людям, та завжди знаходять відгук в суспільстві. - Є історія, є вічне, але ж при цьому ти створюєш приголомшлеві портрети сучасників (Лех Валенса, президент Польщі, Патріарх Філарет, Кен Хенслі, співак-композитор, група Юрай-Хип, англієць Лан Андерсен, музика-флейтист “Джетро-Талл”). Що тобі подобається в роботі з портретом? - Це спілкування з натурою та можливість відобразити сучасника в бронзі. Залишити його образ для майбутнього. Однак, працювати з образом мені подобається більше. З ним ти потім стаєш один на один. - Ти 30 років у фаху, 30 років створюєш скульптуру, тобі не шкода цього часу? - Звісно ні (посміхається). Дуже багато дає реалізація. Оплески, відкриття нового пам'ятника завжди дають поштовх до наступної праці. І якщо зараз став би вибір, то я все одно обрав би цей фах, він приносить мені задоволення. Я щасливий. Я бажаю кожному знайти професію до душі, тоді це приносить і задоволення, і визнання, і успіх. Розмову провела Анастасія Спіцина (авторка проекту "Гурмани часу") Фото і відео-зйомка Сергій Савченко Джерело: be-inart   | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |