реклама партнерів:
Головна » 2020 » Березень » 28 » Історія шахових змагань Чернігівщини. 16. Губернський чемпіонат 1925-го
18:34
Історія шахових змагань Чернігівщини. 16. Губернський чемпіонат 1925-го
Історія шахових змагань Чернігівщини. 16. Губернський чемпіонат 1925-го Створення зразкового шахового гуртка та нарада губернської шахової секції дещо пожвавили шахове життя на початку 1925 року. Задавав тон зразковий гурток при «Будинку освіти», очолюваний Миколою Вербицьким.

Так, взимку основним джерелом популяризації гри в широких масах стали сеанси одночасної гри. Г. Альперович (голова губернської секції) переміг любителів 19:2 (при двох нічиїх). Вхідна плата – 10 копійок для членів гуртка і 15 для решти. Практикувалися сеанси з двома сеансерами. М. Вербицький і керівник гуртка медсанпраці Серебрін, роблячи ходи по черзі на 20-и дошках, здобули 16 перемог при трьох поразках і одній нічиїй. Такий же сеанс «з необмеженою кількістю учасників» провели Г. Альперович і М. Вербицький: 22 перемоги на 23-х дошках і лише одна нічия.
Як повідомляв «Червоний стяг» (практично єдине джерело тодішніх шахових новин Чернігівщини), в показовому гуртку щодня буває 40-80 відвідувачів. Провели кваліфікаційний турнір і більш серйозний чемпіонат показового гуртка. 18 чоловік розбили на дві групи, після чого по два переможці утворили фінальну пульку. Змагання тривали майже півтора місяці. Двоколовий турнір переможців груп впевнено виграв Микола Вербицький – 6 очок із 6-и, слідом фінішували Бурімов (3 очка), Серебрін (2), Черняк (1).
Провідні шахісти читали лекції, проводили консультативні партії (тобто коментували перебіг подій на дошці, вказували на помилки). І майже кожних вихідних проходили сеанси. 22 березня М. Вербицький виграв 15 партій із 18-и (при нічиїй і двох поразках), 12 квітня сеанс давав Г. Альперович. До речі, любителів заохочували врученням шахових журналів у разі перемоги. 20 квітня – нова чудасія: сеанс Г. Альперовича з необмеженою кількістю суперників, водночас М. Вербицький грав сеанс із кількох партій всліпу.

Тим часом на кінець травня призначили Всеукраїнську шахову конференцію, програма якої передбачала турнір-чемпіонат (2-й чемпіонат України) і турнір робітничих гуртків. Відтак на Чернігівщині зайнялися організацією другого губернського чемпіонату. Його старт було заплановано на 10 квітня, однак через неможливість зібрати кращих гравців поза межами Чернігова турнір відклали майже на місяць.
«Незважаючи на деякі сприятливі обставини – велике число сильних шахістів у губернії, яких можна було б використовувати в якості інструкторів і керівників, – поширення шахів на Чернігівщині йде дуже повільно. Професійні та культурно-просвітницькі організації Чернігівщини ще часто розглядають шахи як «забаву», а не як серйозну культурно-освітню громадську роботу. І коли йде питання про відрядження робітника-шахіста, шахіста-селянина з Конотопа, Сновська або Шостки до Чернігова на губернський шаховий турнір, то знаходиться досить формальних причин відмовити в 20-30 карбованцях на відрядження… Поки шахи на Чернігівщині повільно проникають в профспілковий клуб, в червоний куточок і зовсім відсутні в селянській хаті-читальні», – сумно констатував шаховий оглядач «Червоного стягу» Енве 7 травня 1925-го.
Як наслідок, повністю провалилася ідея губернського турніру робітників – через повну відсутність коштів на відрядження окружні шахові секції Конотопу, Сновську й Шостки не змогли делегувати своїх представників.
Не все було гладко і з губернським чемпіонатом. Так, на рубежі квітня-травня провели невеличкий відбірковий турнір (Комісаров – 5 очок із 5-и; Пергамов – 3; Бурімов – 1,5; Черняк – 1; Лебель – 0,5), допустивши до чемпіонату чотирьох із п’яти учасників.
Сам турнір стартував 6 травня за участю вісьмох найсильніших шахістів Чернігова, без представників інших округів Чернігівщини. Грали в приміщенні показового шахового гуртка, з доволі комфортним графіком: ігрові дні – середа, четвер, субота, неділя. Планувалося, що після колового турніру четверо переможців зіграють між собою ще по разу. Однак гарна сама по собі ідея відбіркового супертурніру розвалилася вже після третього туру. Розенфайн встиг зіграти всього одну партію (програв Вербицькому, ще дві партії були відкладені), після чого вибув через «зайнятість на роботі». А чемпіона Чернігова 1924-го Серебріна скосила хвороба: він встиг програти Вербицькому й Циферову і відклав партію з Розенфайном. Замінити учасників, що вибули, вже не було ніякої можливості. І все пішло шкереберть.
Після 3-го туру становище було наступне:
1-2) Вербицький і Циферов – по 3 очка,
3) Черняк – 2,
4) Бурімов – 1 (одна відкладена),
5) Пергамов – 1,
6) Комісаров – 0,
Розенфайн, Серебрін – 0 (вибули).
«Червоний стяг», який навів результати перших трьох турів, про чемпіонат більше взагалі не згадував, хоча надалі справно повідомляв шахові новини.
Вочевидь, чемпіоном другої губернської першості знову став Микола Вербицький. Однак на чемпіонат України в Харків він чомусь так і не поїхав (тоді в українській першості взяли участь всього 10 шахістів, з яких один вибув після 4-го туру – занадто скромно для «Всеукраїнської шахової конференції»). В дні, коли проходив чемпіонат у Харкові, М. Вербицький знову проводив шахові сеанси, читав лекції з азів шахів та проводив перереєстрацію членів гуртка, аби «виділити діяльний актив, що візьме участь в широкому шаховому житті».

Сергій ГОРОБЕЦЬ,
спеціально для «Чернігівського формату»



Таблиця відомих результатів губернського чемпіонату 1925 року



Газета "Червоний стяг", 11 березня 1925 року




Категорія: СПОРТ | Переглядів: 210 | Теги: історія, Сергій Горобець, шахи, Чернігівщина | Рейтинг: 0.0/0
Допомога проекту Чернігівський Формат - благодійний внесок

QR-код посилання на сторінку
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.



Всього коментарів: 0
avatar