18:05 Історія шахових змагань Чернігівщини. 24. Рік 1934-й: початок нової епохи | |
Саме на 1934-й рік припадає справжнє відродження шахового руху на Чернігівщині. Відтепер це буде стабільний процес, який перериватиметься лише в часи Другої світової війни. За чотири роки в країні багато чого змінилося. На зміну округам прийшов нестандартний період, коли райони напряму підпорядковувалися центру (1930-1932), а наприкінці 1932-го постали звичні нам області. Змінився й сам центр республіки – від 1934 року столиця України повернулася в Київ. На Чернігівщині часопис «Червоний стяг» перетворився на головне обласне видання під назвою «Більшовик». Водночас зійшли з арени чимало провідних шахістів 20-х років. В квітні організувався шаховий гурток під керівництвом Миколи Вербицького. Це той самий гурток при Палаці піонерів, що згодом набуде широкої відомості. А Микола Михайлович відтепер остаточно пов’яже свою долю з шахами, займаючись тренерською і викладацькою діяльністю. Анонсувалося проведення командного турніру кількох міст Чернігівської області. Але першим відомим нам шаховим змаганням нової епохи стала молодіжна першість області. Такі турніри пройшли у всіх областях, а ініціатором їх виступили ЦК ЛКСМУ та Центральна рада фізкультури, ставлячи за мету популяризацію шахів у широких масах робітників та колгоспників. Молодіжній першості передували відбіркові районні чемпіонати у Чернігові, Ніжині, Шостці, Конотопі, Ромнах (нагадаємо, що до 1939 року територія майбутньої Сумської області входила до складу Чернігівської). Турнір стартував 12 травня 1934-го. 16 учасників розбили на дві групи. Грали в достатньо щільному графіку: вранці з 10 до 14 годин, по обіді – з 19 до 23 години. Керувала змаганнями доволі авторитетна суддівська колегія в складі тт.: Хозе (облрада фізкультури), Вербицький (інструктор облради фізкультури з шахів), Шекун (секретар чернігівського шахового гуртка) та учасник турніру Івченко (Прилуки). На екваторі групових турнірів у першій групі лідирували Холопцев (Чернігів), Івченко (Прилуки), в другій – Пекур (Чернігів), Шульга (Прилуки). Як часто буває, представивши турнір, газета «Більшовик» «забула» поінформувати про його підсумки. Знаємо лише, що наприкінці року переможцями турніру в одній із публікацій названі М. Холопцев і В. Пекур – вони точно стали першими в своїх групах. Можливо, фінальна пулька не проводилася, або ж Холопцев і Пекур зайняли перші два місця в фіналі. Микола Холопцев – один із найсильніших чернігівських шахістів двох наступних десятиліть. Сім разів ставатиме призером першостей області, хоча чемпіонська вершина йому так і не підкориться. В. Пекур вже встиг «засвітитися» в змаганнях клубу робосу 1928-1929 років, а в середині 1930-х переживатиме свій зоряний час, вигравши ряд турнірів. Для Івана Івченка цей турнір також став початком сходження, він до середини 1950-х входитиме до числа провідних шахістів області. Після весняного сплеску надалі спостерігалося певне затишшя. Але восени ситуація покращилася. Створилася шахово-шашкова секція при облраді фізкультури. Запрацювала шахова рубрика в «Більшовику», де її керівник М. Вербицький пропонував читачам різноманітні задачі. Пройшли шахові турніри в школах. А в грудні-листопаді відбувся чемпіонат Чернігова за участю десяти кращих гравців міста (але, здається, без Вербицького). Шахістів розбили на дві групи, на фініші в першій лідирували Арш і Глевкий, в другій – Шустов і С. Маркітан. Знову ж таки, підсумки змагань газета не вважала за потрібне повідомити. В грудні 1934-го пройшла профспілкова першість області. Переміг В. Пекур (5 очок із 5-и). І майже відразу збірна області у складі М. Вербицького, В. Пекура й М. Холопцева взяла участь у Всеукраїнському турнірі профспілок у Києві. Наші земляки перемогли Вінницю (2:1), Молдавську АРСР (3:0), однак поступилися Донбасу (0:3) і зайняли третє місце в зоні. В цілому ж 1934-й рік завершувався на оптимістичній ноті. Розгорталися змагання між школами, у Чернігові завершувалася організація зразкового шахового гуртка «при спортивному залі» («гурток буде устаткований наочними учбовими шахово-шашковими дошками для занять як з теорії, так і з розбору партій змагань… Роботою керуватиме спеціальний інструктор»). Планувалися й інші змагання, зокрема Всеукраїнський турнір кооперативної промислової ради, якому мали передувати низові, міжрайонні та обласні першості. Шаховий рух не лише швидко відроджувався після тривалої перерви, але й виходив на нові вершини. Сергій ГОРОБЕЦЬ, спеціально для «Чернігівського формату»  Обласний турнір профспілок 1934 року. Партія В. Пекур (Чернігів) - Гордон (Ромни).  Шахова рубрика в газеті "Більшовик". Фрагмент партії Холопцев (Чернігів) - Московченко (Вінниця) з Всеукраїнського командного турніру профспілок 1934 року
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |