11:18 Історія шахових змагань Чернігівщини. 28. Поліна Бабушкіна – чемпіонка СРСР серед школярів | |
Перші дні 1936-го ошелешили сенсаційною новиною. Чернігівські шахісти не мали жодного серйозного успіху на всеукраїнській арені – в 1927-му Миколі Вербицькому вдалося зачепитися за поділ 3-5 місця в чемпіонаті України, ото і все. Про всесоюзний рівень говорити взагалі не доводиться. Аж раптом 14-річна чернігівчанка Поліна Бабушкіна стала чемпіонкою СРСР серед школярів у далекому Ленінграді. Нагадаємо, Бабушкіна виграла перший обласний дитячий турнір у травні 1935-го, однак восени всеукраїнську першість пропустила – представників Чернігівщини помилково не допустили, вважаючи, що в регіоні не пройшло відбіркових змагань. Та все ж справедливість взяла гору, тож Поліну Бабушкіну й Аврама Шарінова запросили на фінал другого всесоюзного чемпіонату серед школярів (або, як тоді його називали, всесоюзний дитячий турнір). Кращі з кращих юнаки та дівчата з Білорусі, Закавказзя, України, різних регіонів Росії (Іркутськ, Архангельськ, Горький, Москва) з’їхалися в тодішню «шахову столицю». «Два великих привокзальних готелі сповнені незвичайних постояльців. Сміх, рух наповнюють їх коридори й холи», – писала газета «64». Змагання розпочалися 3 січня з групових турнірів. У хлопців 4 групи по шість учасників, у дівчат – чотири по п’ять. Паралельно проводиться командний турнір: чотири групи по шість команд, у кожній – два хлопці й дівчина (не маємо точних відомостей, але здається, що серед учасників була й чернігівська команда, до складу якої входили учні Бабушкін і Ройзіс). Грали в Центральному будинку фізкультури. «Перший тур проходить дещо незвичайно: занадто багато руху, суєти», – зауважує «64». – Більше половини партій не завершується і передається на присудження суддівській колегії». Типові реалії тої пори: часу обмаль, тому незавершені партії не дограються – суддівська колегія аналізує ситуацію на дошці й визначає результат партії. Микола Вербицький, що перебував у Ленінграді як спеціальний кореспондент обласної газети «Більшовик», повідомляв: «У першому турі Шарінов (Чернігів) грав проти Зенікова (Вінниця) французький захист. Після ряду ходів, Шарінов опинився в скрутному стані, але після кількох розмінів йому вдалося врятуватися від атаки, загубивши пішку. Згодом Зеніков робить помилковий хід і Шарінов тонким ходом коня форсовано виграє якість, ліквідує атаку і, вдало провівши загострений ендшпіль, виграє партію». Однак надалі про Шарінова більше не згадували – вочевидь, наступні суперники виявилися сильнішими і до фіналу Аврам не потрапив. Принаймні, після трьох турів лідерами груп газета «64» називає Пеклера, Полтаранова, Рентера, Гершковича, Тательбаума, Болеславського. У фіналі трійку призерів складуть Регінальд Рейтер (Ленінградська область), Лівшиць (Харків) і майбутній гросмейстер Болеславський (Дніпропетровськ). Натомість у Поліни Бабушкіної справи йшли значно успішніше. На старті, «граючи чорними італьянський захист, проти Андрієвої (Курськ) на 8-му ході виграє фігуру, а на 50-му ході виграє партію». Виграла Поліна і три наступні партії – 4 очка з чотирьох, перше місце і путівка в фінал. Фінал розпочинається 6 січня – п’ять учасниць, три ігрових дні. Кореспондент «64» М. Полєвой так характеризує гру нашої землячки: «Тоня Бабушкіна – любителька гострих варіантів гри. За білих вона грає в італійській партії атаку Меллєра, жертвує туру й атакує на королівському фланзі. За чорних у ферзевому гамбіті в її дебютному репертуарі найгостріший контр-гамбіт Альбіна. Що ж буде, коли вона підросте?!». Головна боротьба розгортається між Бабушкіною, Боднею (Харків) і Карповою (Ленінград). Бодня й Карпова грають внічию, Бабушкіна перемагає Карпову, однак поступається Бодні. Чемпіонський титул мав їхати в Харків, однак Бодня несподівано програла Петровій (Західна область), для якої то була єдина перемога в фіналі. Відтак Поліна набрала 3 очка з чотирьох і на пів очка випередила своїх конкуренток – перемога! Чемпіонка отримала художню грамоту Всесоюзної ради фізичної культури й була нагороджена іменним годинником. 10 січня «Більшовик» не лише повідомляє про успіх Бабушкіної та друкує її фото і – небачена справа для місцевих шахістів! – вітальні телеграми перших осіб області: «Блискавка Леніград, готель «Жовтнева» Бабушкіній Поліні Поздоровляю з блискучою перемогою на всесоюзному шаховому турнірі піонерок-школярок. Привіт юній чемпіонесі СРСР! Секретар Чернігівського обкому партії – Тодрес». «Облковиконком гаряче вітає Поню Бабушкіну, що домоглася першості у всесоюзних шахових дитячих змаганнях. Заступник голови обласного виконавчого комітету – Ідін». Але й це ще не все. 24 січня команду шахістів Чернігівської області, що виступали в Ленінграді, прийняв голова облвиконкому С. Загер. «Керівник команди, шахіст першої категорії тов. Вербицький, широко висвітлив хід боротьби в турнірі та заслужену перемогу піонерки Бабушкіної над юними шахістками Ленінграда, Московської області, Білорусі, Закавказзя. Тов. Загер цікавився наявністю шахових сил у місті, області та особливо розгортанням шахової роботи серед комсомольців. Відмітивши виключний успіх піонерки Поні Бабушкіної, тов. Загер накреслив план розгортання шахової роботи в області». Ось так юна чернігівська шахістка досягла неймовірного успіху – щось подібне вдасться повторити лише зірковій Тетяні Меламед за півстоліття по тому, в 1989-му. Фото «чемпіонеси» не сходило зі шпальт газет, а шахове життя в області продовжувало набирати популярності. Сергій ГОРОБЕЦЬ, спеціально для «Чернігівського формату»  Таблиця фінального турніру дівчат 2-го всесоюзного дитячого турніру 1936 року  Поліна Бабушкіна  На прийомі в голови чернігівського облвиконкому Загера. Перший ряд: учень Шарінов, Загер, чемпіонка Бабушкіна. Другий ряд: учень Бабушкін, голова облради фізкультури Хоменко і учень Ройзіс. Газета "Більшовик", 27 січня 1936 року
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |