17:56 Яблуні на лузі | |
Сьогодні у моєму селі Авдіївка я пішов на луг, на наші неозорі, розкішні луки. Там все менше втручання людей, відтак дедалі більше все буяє, розкошує. Пішов рибалити. Цієї весни була велика повінь, то ж на лузі вода зайшла у кожне озеро, долину, а їх у нас дуже багато. І повно риби. Втім, сьогодні нічого не впіймав, хоч і на дві вудочки і пробував у трьох місцях. Як казав мій батько: «Наче у воді нема», а він був дуже вмілий рибалка і знав такі дні, коли нема чого і йти до води. Видно, й сьогодні такий день, не рибний, бо нічого не впіймали і мої сусіди. Як у нас в селі кажуть, «Риба – у воді». Або є й ще веселіша приказка: «Рибка плаває по дну, хрєн впіймаєш хоч одну». Варіант, після коми, – «хер впіймаєш хоч одну». Натомість назбирав груш дичок. По лугах вже наросло дуже багато цих дерев. Плоди є маленькі, як алича, є великі, майже як садові груші. Я збирав саме такі. Втім, всякі гарні сушити на зиму на узвар, дуже корисні. Повно ожини, великої, соковитої (ось на фото). Почав доспівати глід. Але раптом бачу – що за чудо?! Справжня домашня, «свійська», не дика, яблуня! Поруч і яблуня-дичка з невеликими і терпкими яблуками. А тут – дві «домашні». Висять здоровенні червонобокі яблука, ось на фото. Ну, думаю, вигляд інколи обманює, як у людей. Може, теж дикуваті і терпкі? Скуштував – чудові, смачні, соковиті. Яблуні в дикій, тобто вільній природі бувають – на луках, в лісі. «Розмножують» їх тут пташки, а ще більше – корови. Як – можете здогадатися. Звісно, ці дві яблуні, доволі вже великі, років на 15, кроною здичавіли, вона загущена, заплутана. Хто б тут доглядав. Добре, як люди дбають хоч про свій сад. То, може, треба буде у жовтні-листопаді, коли опаде листя, прийти і підчистити ці дерева. Адже навіть зараз – родять, і чимало, і смачні яблука. І взагалі у природі, не дикій. а правильніше – вільній, все дуже гарне. Петро Антоненко  | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |