10:27 Калина пам’яті | |
Кущики калини біля каменя «Борцям за волю України» біля Катерининської церкви висадили рухівці спільно з родичами загиблих героїв російсько - української війни в день Покрови і свята Захисника Вітчизни. Знамена Народного Руху України майоріли вчора на фоні золотих куполів українського храму і голубого неба. Мітинг розпочався з освячення калини кліриком храму о. Євгеном Ордою. Про свято говорили голова обласної організації Народного Руху Микола Череп, батько загиблого захисника України, полковник у відставці Микола Шанський, учасник АТО, директор музею- заповідника М. Коцюбинського Ігор Коцюбинський, представник Українськго інституту національної пам’яті Сергій Бутко. Під час мітингу відбулося закладення пам’ятної капсули біля каменя «Борцям за волю України» із землею з поховання Михайла Зінченка із Словаччини з міста Дубніца над Вагом. Михайло Львович Зінченко, учасник боїв за незалежність України в 1920 році, старшина армії УНР. Він народився 1893 року у селі Роїще (нині – Чернігівський район), а помер 12 березня 1963 року в Словаччині. Історик, майор запасу Олександр Ляшев, що здійснив цю місію, розповів про земляка з Роїща та наголосив, що всіх відомих на сьогодні 1500 учасників боїв за Україну періоду визвольних змагань з Чернігівщини треба належно вшанувати. Поетеса Надія Галковська розповіла про відвідини Полтавщини, де вона брала участь у вшануванні співачки Раїси Кириченко та прочитала відповідний даті вірш. Голова обласної організації Народного Руху Микола Череп вручив пам’ятні значки «25 років у Народному Русі» ветеранам боротьби за незалежність Ларисі Куровській, Володимиру Опришку (Талалаївка) та Борису Мазуру (Борзна). Представники Молодого Руху Костянтин Черняков та Юрій Роговець показали спортивні вправи, супроводжувані оплесками присутніх. Члени організацій родичів загиблих воїнів висадили також біля пам’ятного каменя кілька кущиків самшиту. Мітинг завершився виконанням гімну «Ще не вмерла Україна». Прес-служба обласної організації НРУ О, люба подруго Раїсо! Твій Сад Божественних пісень Неначе знову розпустився, Вітаючи Святковий День. Ми слухаємо й оживаєм, Напившись цих солодких див – Мелодій батьківського краю – Прозорих, золотих медів. Знов Україна стоголоса Мов Квітка Вічності цвіте, Коли по ній в Покровську осінь Співачка зоряна іде. Вона Полковника стрічає Із Перемогою з війни, І серце б’ється, очі сяють, Лунають радісні пісні… Вона – Козачка – разом з нами У цей Святковий світлий День, І ми стаємо солов’ями В Саду Божественних Пісень! Надія Галковська, жовтень 2018 р.      | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |