10:19 Левко Лук’яненко в національній пам’яті України: Чернігівщина | |
23 серпня 2019 року, напередодні святкування 28-ї річниці Незалежності України, у селищі Седнів Чернігівського району Чернігівської області урочисто відкрито першу в Чернігово-Сіверщині меморіальну дошку на честь Левка ЛУК’ЯНЕНКА – українського політичного та громадського діяча, письменника, радянського дисидента, борця за незалежність України у ХХ сторіччі, співзасновника Української Гельсінської Групи, народного депутата України, Героя України, автора «Акту проголошення незалежності України», лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка 2016 року. Читача може здивувати таке ретельне перераховування всіх його регалій, звань тощо. Проте, насправді їх перераховано набагато менше, ніж Левко Григорович мав і зробив. Виділимо головне: він провідник, борець за незалежність України у ХХ сторіччі, активний учасник розбудови відновленої держави – це все заслужене тяжкою боротьбою і смертельною небезпекою для самого себе. Зінаїда Лук’яненко, сестра легендарного й героїчного брата, у своєму виступі на відкритті меморіальної дошки слушно і докладно розповіла про його життя до 24 серпня 1991 року. Перемога, відновлення Незалежності України коштувала брату дорого: 26 років комуністичних таборів та заслань, тортури, знущання, постійне намагання опричників комуністичної імперії зламати волю, перетворити на раба. Витримав, переміг! Передав естафету творити Україну сильною, безпечною, щасливою і заможною своїм наступникам і учням. Саме учням! Бо всі, ми, хто знав його, розуміємо: він вчив і вчить тому, як треба любити Україну. Представник Українського інституту національної пам’яті у виступі привернув увагу до життєво важливого факту з біографії героя: «24 серпня 1991-го, на 63-й рік свого дня народження, Левко ЛУК’ЯНЕНКО представив президії Верховної Ради (тоді ще УРСР) свій проект «Акту проголошення відновлення незалежності України». Він добре розумів, що необхідно наголосити про спадкоємність української незалежної державності від часів Української революції, коли 22 січня 1918 року 4-м Універсалом Української Центральної Ради була проголошена незалежність України. Це нагадування, що українці ціною великих жертв зуміли відновити свою державу, вони перемогли. Проте, фракція комуністів, вихованих на радянських міфах, які не знали і зневажали українську історію, виступили проти. В тих умовах українські патріоти змушені були піти на компроміс. Так з’явився «Акт проголошення незалежності України», автором якого і є Левко Григорович. З початком російської агресії проти України з 2014 року почалося поступове усвідомлення необхідності у якомусь законодавчому акті чітко визначити, що сучасна держава Україна постала не на голому місці, а стала продовженням боротьби, що вели українські патріоти століття тому, відновленням незалежної держави Українська Народна Республіка. До речі, це розвіює один із ворожих російських міфів, який вони нам нав’язували після 24 серпня 1991 року, що нібито «незалежність українцям випадково звалилася». Отже, чекаємо коли і як Верховна Рада України це реалізує». Українська громадськість високо оцінила ініціативу та організацію встановлення меморіального знаку на честь про Левка ЛУК’ЯНЕНКА групи активістів на чолі з заступником голови Чернігівської районної ради, членом правління Чернігівської обласної «Просвіти» імені Т. Шевченка Володимиром Поліщуком. Символічно, що у заході взяв участь і нащадок Михайла Михайловича Коцюбинського — Ігор Юлійович Коцюбинський, директор Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М.М. Коцюбинського. Михайло Коцюбинський своєю творчістю творив українську націю, готував її до майбутньої боротьби, Ігор Коцюбинський – учасник бойових дій російсько-української війни, який своєю діяльністю продовжує справу знаменитого предка та Левка ЛУК’ЯНЕНКА. Отець Олег Сіренко після літії, віддаючи належне Левку Григоровичу та його наполегливості у боротьбі за українську державність, слушно підмітив: «Бог допомагає не тим хто чогось бажає, а тим хто діє». Пам’ятаємо! Перемагаємо! Сергій Бутко, Сергій Горобець, Український інститут національної пам’яті Фото Сергія Горобця.    | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |