реклама партнерів:
Головна » 2015 » Травень » 17 » На місці таємного поховання НКВД вшанували пам’ять жертв політичних репресій
19:29
На місці таємного поховання НКВД вшанували пам’ять жертв політичних репресій
На місці таємного поховання НКВД вшанували пам’ять жертв політичних репресій Під Черніговом, у лісі поблизу с. Халявин Чернігівського району, знаходиться місце таємного поховання у 1937–1938 роках жертв політичних репресій комуністичного режиму, яке організувало управління НКВД по Чернігівській області. На цьому місці стоїть із кінця 1980-х — початку 1990-х років пам’ятний знак «Жертвам сталінських репресій 30-40-х — початку 50-х років ХХ століть».
17 травня 2015 року традиційно біля пам’ятного знаку пройшов жалобний захід з вшанування пам’яті жертв політичних репресій, у якому взяли участь голова обласної державної адміністрації Валерій КУЛІЧ, голова обласної ради Микола ЗВЄРЄВ, секретар Чернігівської міської ради Владислав КУХАР, голова Чернігівської районної державної адміністрації Віктор КОРЖ, депутати місцевих рад, представники органів влади, установ і організацій обласного центру, району та області, Українського інституту національної пам’яті, громадськості. Присутні поклали квіти до пам’ятного знаку та вшанували пам’ять жертв політичних репресій хвилиною мовчання, запалили свічки.
Заупокійну літію за жертвами комуністичного режиму відправив секретар Чернігівської єпархії Української православної церкви Київського патріархату отець Роман КІНИК.
Під час спілкування з журналістами Сергій БУТКО, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, повідомив, що за даними протоколів «трійки» при управлінні НКВД по області з 9 серпня 1937 р. до 26 вересня 1938 р. було розглянуто справ 8.108, із них розстріляно 4.367 осіб, відправлено до тюрми — 3.455 осіб, направлено на дослідування — 278 справи. Проте, це не всі жертви репресій в області у той час. За обережними підрахунками, тільки у 1937 р. в нашій області було репресовано 8.501 особу.
Історик відмітив, що всі репресовані, навіть ті, яких потім відпустили, постраждали від фізичних тортур, які застосовували слідчі НКВД. Він навів фрагмент шифрограми з Кремля на місця від 10 січня 1939 року, яка показує, що ці звірства були цілеспрямованою політикою комуністичного режиму: «ЦК ВКП(б) пояснює, що застосування фізичного впливу в практиці НКВД, починаючи з 1937 р., було дозволено ЦК ВКП(б)… Відомо, що всі буржуазні розвідки застосовують методи фізичного впливу проти представників соціалістичного пролетаріату і застосовують ці методи у найогиднішій формі. Виникає питання, чому соціалістичні органи державної безпеки мають бути гуманнішими щодо запеклих агентів буржуазії та заклятих ворогів робочого класу і колгоспників. ЦК ВКП(б) вважає, що засоби фізичного впливу повинні обов’язково застосовуватися і надалі, винятково щодо відвертих ворогів народу, таких, що не роззброїлися, як припустимий і доцільний метод».
Представник Українського інституту національної пам’яті назвав ката Чернігівщини того часу – Павла Івановича ФІЛЕНКА, коменданта управління НКВД по Чернігівській області. Він за посадою організовував і особисто брав участь у розстрілах людей. До речі, 19 грудня 1937 року за цю «успішну роботу» до Дня чекіста (20-річчя ЧК!) його нагородили орденом Знак Пошани. Він нагадав, що навіть за злочинним комуністичним законодавством ці розстріли і ув’язнення були беззаконні.
Сергій Бутко зауважив, відповідаючи на питання про кількість жертв у цьому таємному чекістському похованні, що орієнтовно можна говорити про понад 4 тис. розстріляних у Халявинському лісі. Проте, є одна обставина, яка характеризує весь цей жах. 17 лютого 1938 р. у Києві на оперативній нараді, яку вів нарком внутрішніх справ СРСР, генеральний комісар державної безпеки Микола ЄЖОВ, начальник УНКВД по Чернігівській області Марк КОРНЄВ (Капелюс) задав питання: «Як бути з каліками та стариками, які з усіх областей звезені до Чернігівській в’язниці та лімітують оперативну роботу, оскільки нікуди саджати нових заарештованих?» Відповідь ЄЖОВА: «Ех ви, чекіст, вивезіть їх всіх до лісу та розстріляйте. Кому вони потрібні?» Таким чином, крім розстрілів за вироками «трійки» у Чернігові в управлінні НКВД, у відділах НКВД у Городні, Ніжині, Прилуках, де були штаби міжрайонних оперативних чекістських груп, здійснювалися позапланові страти «зайвих, непотрібних людей». Отже, число жертв — розстріляних було значно більше, ніж навіть звітували.
Особливістю відзначення пам’яті жертв політичних репресій у 2015 році, підкреслив історик, є спроба з вини російського агресора повернення політичних репресій часів комуністичного режиму на окупованій території Криму, Донецької та Луганської областей. Саме знання історії комуністичних злочинів у 20-му столітті озброює українську державу і суспільство для недопущення реанімації їх сьогодні.

Олександр Майшев, член Національної спілки журналістів України.













Категорія: ПОДІЇ | Переглядів: 845 | Теги: Халявин, Чернігівщина, репресії | Рейтинг: 0.0/0
Допомога проекту Чернігівський Формат - благодійний внесок

QR-код посилання на сторінку
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.



Всього коментарів: 0
avatar