22:36 П’ятницька церква – перлина давньоруської архітектури | |
П’ятницьку церкву споруджено в кінці ХІІ – на початку ХІІІ ст. на чернігівському посаді біля торгу. Її названо на честь святої Параскеви-П’ятниці – покровительки торгівлі, сільського господарства та сім’ї. П’ятницька церква зазнало чимало руйнувань та перебудов, першу – під час монголо-татарського нападу. Реставрована на кошти чернігівського полковника Василя Дуніна-Борковського у стилі українського бароко. Зокрема, у 1670 і 1690 роках на західному і східному фасадах надбудовано барокові фронтони, а баня здобула багатоярусне завершення. До 1786 року церква була головною спорудою П’ятницького монастиря, який у ХVІІ–ХVІІІ ст. існував як дівочий. Комплекс складався із мурованої П’ятницької церкви, дзвіниці з храмом Прокопія, трапезної, келій з храмом Іоана Предтечі (не збереглися). Монастир був обнесений дерев’яною огорожею. Закритий у другій половині ХVІІІ ст. Кардинальні зміни відбулися в середині ХVІІІ ст. (після пожежі 1750 р.) та в ХІХ ст., коли до храму прибудували бокові приділи, а в 1818–20 рр. за проектом архітектора А. Карташевського до західного фасаду було прибудовано ротонду-дзвіницю (у радянські часи, у 1963 р., її розібрано). П’ятницька церква стала семибанною. Під час Другої Світової війни храм зазнав значних пошкоджень. Картина була жахливою: від П’ятницької церкви залишилися одні руїни. У 1943–45 рр. розпочалось відродження храму. Керував терміновими консерваційними та протиаварійними роботами видатний архітектор-реставратор Петро Дмитрович Барановський. У 1962 році реставраційні роботи храму за проектом архітектора П.Д. Барановського та М.В. Холостенка були завершені. П’ятницька церква відроджена у первісному вигляді. У плані – це майже квадратна чотиристовпна хрестовокупольна споруда. Головна особливість архітектури храму – оригінальне вирішення переходу від прямокутної основи до барабану за допомогою триуступних арок-закомар. Ефект руху вгору досягається також і за допомогою вертикального членіння фасадів багатопрофільними пілястрами, тонкими півколонами та широкими лопатками по кутах. Вікна і арки мають стрільчату форму. Значну увагу приділено оздобленню зовнішнього об’єму храму. Фасади його прикрашено горизонтальними смугами меандру, сітчатого орнаменту, так званими «городками», барабан оздоблює аркатура зі смугою поребрику. Урочистості храму надавали також яскраві фрескові орнаменти в нішах, в оздобленні вікон та порталів. Цікава техніка кладки стін П’ятницької церкви – це давньоримська техніка мурування «в ящик». За цією економічною технікою ззовні та зсередини стін йдуть суцільні ряди цегли-плінфи, а проміжки між її рядами заповнені вапнобетоном. Динамізм і виразність притаманні як зовнішньому, так і внутрішньому вигляду храму. Ступінчатим склепінням відповідають зовнішні арки-закомари. Сходинки на хори тут вбудовано в товщу західної стіни. На рівні хор влаштовано неширокі галереї, пов’язані з вікнами-бійницями південної та північної стіни. Споруда відтворює найвищий етап розвитку архітектури Київської Русі. Вона втілила сміливі, оригінальні пошуки стародавніх майстрів із створення самобутнього національного стилю в архітектурі. П’ятницька церква входить до комплексу споруд Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». У 1992 році храм передано в користування Українській православній церкві Київського патріархату. Стараннями церковної громади тут встановлено новий іконостас. Щодня до храму поспішають віруючі, не оминають церкву-красуню і численні туристи з різних куточків світу. Сергій Черняков, учений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». На фото: сучасний вигляд П’ятницької церкви (автор – Сергій Черняков), руїни П’ятницької церкви (Володимир Смоленцев, березень 1960).  | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |