20:39 Православні свята: день пам’яті святих Бориса і Гліба | |
6 серпня – день пам’яті святих князів страстотерпців, мучеників Бориса і Гліба (в хрещенні Романа і Давида), перших руських святих, канонізованих православною церквою. Це були молодші сини знаменитого князя Володиримира – Хрестителя Русі. Згідно літопису, вони були вбиті після смерті князя Володимира 1015 р. старшим братом Святополком під час боротьби за великокнязівський престол. Великим київським князем став син Володимира Ярослав Мудрий, який розбив Святополка. Останній невдовзі загинув, за вбивство братів він отримав прізьвисько Окаяний. Вбиті ним брати Борис і Гліб були поховані неподалік від Києва, у м. Вишгороді, княжій заміській резиденції, у дерев'яній церкві, яку збудував Ярослав Мудрий. У 1072 р. їх мощі були урочисто перенесені у нову, величну церкву, споруджену чернігівським і великим київським князем Святославом Ярославичем, сином Ярослава Мудрого. Ця дата вважається роком офіційної канонізації святих Бориса і Гліба. Вони шанувалися спочатку як цілителі, а потім як мученики-воїни, захисники руської землі. Молодший Гліб був покровителем чернігівських князів. Син чернігівського і великого київського князя Святослава Ярославича, онук Ярослава Мудрого, чернігівський князь Давид Святославич, який мав хрестильне ім’я Гліба – святого князя мученика, у 1115-23 рр. у Чернігові побудував храм на честь князів-страстотерпців. Собор первісно називався Глібоборисівським, оскільки саме Гліб – молодший з братів – був покровителем князя Давида. У цьому соборі й поховали князя Давида. Поряд з батьком був похований його син – чернігівський князь Ізяслав Давидович, убитий 1161 р. У ХVII-XVIII ст. Борисоглібський храм був кафедральним собором, резиденцією чернігівських архієпископів. Тут похований знаменитий чернігівський владика Лазар Баранович, знаходився склеп найвідомішого святого чернігівської землі архієпископа Феодосія Углицького, поховані чернігівські єпископи Амвросій Дубневич та Феофіл Ігнатович. У роки Великої Вітчизняної війни собор був напівзруйнований. У післявоєнні роки його відбудували у первісному вигляді за проектом київського архітектора М.Холостенка. Нині Борисоглібський собор входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». В ньому розміщені цікаві експозиції, присвячені історії та дослідженню собору: в стінних нішах-аркасоліях можна побачити князівські гробниці, поряд – знамениті різьблені капітелі із зображенням звірів, птахів. У північній частині храму збереглися залишки князівського терему. Велику увагу відвідувачів привертають царські срібні ворота іконостасу – щедрий вклад гетьмана Івана Мазепи до чернігівського храму. До речі, в центральних медальйонах воріт розміщені зображення святих Бориса і Гліба, на честь яких названий собор. Відвідувачі можуть також піднятися автентичним ходом, прокладеним в товщі стіни собору, який веде на хори храму, оглянути виставку, присвячену церковним старожитностям. У Борисоглібському соборі, що має гарну акустику, завдяки даньоруським майстрам, які вмонтували у стіни акустичні резонатори-голосники, часто проходять концерти духовної та камерної музики. За рішення обласної ради собор є будинком хорової спадщини. Тут неодноразово виступали такі колективи, як академічний хор імені Д.Бортнянського, Чернігівський народний хор, колектив військово-музичного центру Сухопутних військ України та інші. Виступали в соборі і були в захоплені від його чудової акустики гості зі Львова, Швеції, Щвейцарії. Ольга Травкіна, «Чернігів стародавній». | |
|
| |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |
|
| |
