07:20 Простий олівець у талановитих руках менянки Тетяни Троцик стає чарівним | |
Молода менянка Тетяна Троцик зараз у декретній відпустці, доглядає донечку Соломійку, якій півтора роки. Старшій доньці Софії вже 13, вона, як і всі школярі, тепер навчається дистанційно. Тож Тетяні є чим зайнятися зранку до пізнього вечора. Але її творча натура хоче створювати красу, пише сайт susidy.city. Мріяла малювати Про малювання Тетяна мріяла давно. І малювала… на нігтях. Адже вже 16 років працює майстром манікюру. Які гарні візерунки створювала на нігтях своїх клієнток: і квіти, і листочки, і метелики, і ягідки – що тільки забажають. З нею завжди легко і приємно спілкуватися. Клієнтки мали відчуття, що зайшли до приятельки на каву, за жартами і секретиками швидко пролітав час, а між тим на нігтях Таня створювала красу. Їй подобається змішувати кольори, щось вигадувати. Вона брала колір і вже знала, що буде до нього додавати, що намалює І от нарешті завдяки карантину Таня почала втілювати свою мрію в життя. І вдячна чоловіку Олександру, що підтримав її в цьому, купив фарби, пензлики, папір. Хоча товари для творчості – задоволення не з дешевих, та скільки радості доставляють людині, яка цим займається. І цією радістю та позитивом наповнюється сама, а потім ділиться з рідними, з усіма оточуючими. У Фейсбуці Таніни картини і портрети викликають щире захоплення, бо це дійсно гарно і талановито. – Мені мало було малювати тільки на нігтях, тим більше зараз я не працювала, то і без цього залишилася. Отак і наважилася, спробувала. Софія займається у художньому гуртку станції юних техніків у Тетяни Костюк, поки карантин малює вдома. Соломія розписала ручкою покривало, не знаю, чи це вже проявляються творчі здібності, чи просто шкідництво, – сміється Тетяна. – У таких умовах і мене накрило творчою хвилею. Щира посмішка і глибокий погляд Спочатку було декілька малюнків аквареллю. Гірський пейзаж, яскравий папуга, ніжні квіти, дивовижні метелики. А потім – портрети своїх рідних простим олівцем по фотографії. – Мені однаково подобається малювати і фарбами, і простим олівцем. Різниця в тому, що взяв олівець, листок, фотографію, сів та й малюєш. Часу на підготовку забирає менше. Хоча все одно малюю вночі, коли доньки вже сплять. Декілька годин – і вже на тебе дивиться рідна людина, – ділиться Тетяна. – А фарби треба порозставляти, повідкривати, підготувати все. Та й на малюнок потрібно більше часу. Змішувати, розтягувати тони, чекати поки підсохне. Але ж як мені це подобається, які яскраві фарби! Це захоплює. Портрети, які Таня намалювала з фотографій своїх донечок, чоловіка, сестер, племінників, мами та інших рідних людей, мають спільні риси – щирі, лагідні посмішки та глибокий виразний погляд, тепле відчуття від кожного. Здається ці очі зараз кліпнуть, такий живий портрет виходить. А намальована склянка така об’ємна і реальна – хоч у руки бери. І слізка, що бринить на оці, здається от-от покотиться по щоці. Тетяна дуже скромно оцінює свої роботи, каже, що ще багато чому треба вчитися, що вона не професіонал. Так, вчитися треба завжди, а щодо професіоналізму, то деякі майстри, дотримуючись правил і технік, не завжди можуть «оживити» свій портрет, наповнити його теплом і світлом. А їй це вдається.  | |
|
| |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |