19:11 Шахи. Жіночий чемпіонат області: як це було | |
Потенційці учасниці на диво позитивно сприйняли ідею жіночого турніру. Вони легко йшли на контакт і погоджувалися майже без роздумів. Навіть ті, хто давно не грав. Не прийшлося нікого вмовляти – рішення приймалося практично миттєво. А представники Куликівки й Городні взагалі самі виявили ініціативу взяти участь, дізнавшись про майбутні змагання. Вочевидь, у календарі справді не вистачає чисто жіночих турнірів, запит на них величезний. Відтак у шаховій залі КДЮСШ № 1 зібралися ледь не всі найсильніші шахістки Чернігівщини. Для повного щастя не вистачало хіба що кандидата в майстри Дарії Богдан. Першими прибули прилучани. Людмила Капурова в минулому шашистка, а сьогодні чи не єдиний шаховий тренер на всі Прилуки. Однак охоче прийняла запрошення, приїхала сама й привезла з собою Аню Луценко, для якої головні перемоги ще попереду. До речі, обидві набрали по 3,5 очка з 7-и, зайнявши сусідні 14 і 15 місця. Слідом, у супроводі дочки, відомої фотохудожниці Мар’яни Харді, підтягнулася Тамара Хардикова – справжня шахова легенда, бадьора і нев’януча. Востаннє вона грала в турнірі 45 років тому. Здається, ситуація з розряду книги рекордів Гіннеса. Тамара Григорівна помітно хвилювалася, програла першу партію. Але потім розігралася і в решті турів здобула чотири перемоги, одну партію звела внічию і лише раз поступилася. 4,5 очка і 7 місце. З початком реєстрації кількість учасниць зростала щохвилини: Ніжин, Київ, Куликівка, Городня, Корюківка, Славутич. Микола Чава з Куликівки телефонував ще за кілька днів до змагань, а от делегація з Городні на чолі з Миколою Войтовичем стала справжнім сюрпризом. Як пояснила Анжеліка Буйна: «До нас приїздили з Тупичева та привезли положення. Коли мені запропонували поїхати в Чернігів, я одразу ж погодилась». Останньою, вже коли почався перший тур, в зал увійшла киянка Божена Піддубна. Сильна першорозрядниця, якій пророчили загальну перемогу. І до якої вона була так близька… З Чернігівщиною Божену пов’язує бабуся, яка мешкає в Новгород-Сіверському районі. Всього ж грали три кандидати в майстри, 8 першорозрядниць, 10 шахісток другого розряду і 7 – третього. Попри таку строкатість у кваліфікації, компенсувати різницю в класі мав той фактор, що старші за званням переважно відійшли від шахів, тоді як молодь «на ходу» і стрімко прогресує. Завдяки великій ігровій залі, судді розмістили шахісток досить просторо, через один стіл, тож кожна мала достатньо індивідуального простору. Ніхто не тіснився, не заважав і не відволікав. Все проходило спокійно й розмірено, без поспіху. Під кінець другого туру з’явилися обіцяні чай та кава, чим спортсменки залюбки користувалися. Після третього навіть довелося зробити невеличку паузу. Раз по раз блимали спалахи фотокамер, від яких «відбивалася» хіба що майбутня переможниця, втомлена після подорожі залізницею з Харкова, де нині навчається. Стараннями Руслана Донця в спеціально створеній групі в Вайбері оперативно викладалися не лише результати кожного туру, а й компактні відео. – Нічого собі, на першості України мені менший кубок дали! – прокоментувала Олександра Андросова головний приз, коли той з’явився на суддівському столику на екваторі змагань. – Так ми ж 27 років нічого подібного не проводили, оце й накопичили, – віджартовувалися організатори. Чотири години пролетіли непомітно. Потужно виступила другорозрядниця Катерина Сердюк. Після чотирьох перемог поспіль на фініші їй не вистачило якихось п’ять пунктів коефіцієнту, аби увірватися в призову трійку. Світлані Гофман сприяв жереб, але свою частину «роботи» вона виконала якісно: п’ять перемог і 5 місце в таблиці. Тримали марку кандидати в майстри, вони поступалися явним лідерам, однак загалом демонстрували пристойний рівень гри, здобули по чотири перемоги і розташувалися одна за одною на 6-8 місцях: Наталія Кологойда, Тамара Хардикова, Антоніна Кологойда. Діана Божкова після п’ятого туру мала 4 очка і йшла третьою, однак програла дві останні партії і відкотилася на дев’яту позицію. Замкнула перша десятку Анастасія Конопацька. Серед третьорозрядниць найкраще виступила Аня Карлаш – 4 очка і почесне 11 місце. Перемоги підносили настрій, поразки сприймалися філософські. Одним словом, переважали посмішки. Лише Божена Піддубна невтішно розплакалася, коли в останній партії у виграшній позиції прострочила час і втратила перше місце. Призерки отримали солодкі призи й спеціальні чашки, всі учасниці – пам’ятні вимпели й коробку цукерок. А завершилося дійство спілкуванням за солодким столом. Антоніна Кологойда (4,5 очка, 8 місце): – Дуже сподобалося, все просто чудово! Приємно було побачити так багато людей. Для мене це стало справжньою несподіванкою, скільки дівчат буває в шахах, особливо молоді. З новим поколінням раніше не доводилося грати. З моїх колишніх суперниць нікого не було, крім моєї сестри. І я дуже рада, що нам не випало грати між собою. А молодь дуже вразила. Супер! Із партій запам’яталася найбільше, мабуть, перша – з Дариною Дубинець. Я її звела внічию. Було несподіваним, що я, скажімо так, розгубилася, «зівнула», але тим не менше витягнула на нічию. Навіть трохи злякалася, що можу так легко «зівати». Двічі програла через неуважність – нестача практики й досвіду: просто «зівнула», підставила, недогледіла. Трохи прикро, зіграти можна було й краще, але я задоволена. Буде привід вдосконалюватися. Якщо будуть ще такі змагання і якщо не трапиться ніяких форс-мажорів – я обов’язково братиму участь. Олександра Андросова (6,5 очка, 1 місце): – Насправді це круто, що серед жінок у Чернігові проводяться такі змагання, які дають змогу дівчатам розвиватися. І таким, як я, пригадати, що це взагалі таке, шахи. Це дуже класно! Гралося періодами складно, тому що є гідні суперники. Особливо таймінг: 10 хвилин – це не мій час, зазвичай я граю партії по півтори години. І так, є гідні дівчата, які гарно грають. За рахунок чого вдалося виграти? За рахунок того, що я прийшла сюди пограти в своє задоволення. Не «заморочувалась» з цифрами. Був якийсь момент такий: ну треба ж [зібратися], є в мене якийсь умовний статус! Але взагалі я прийшла сюди пограти, отримати задоволення, згадати своє шахове минуле. Я вже років сім не граю. Періодами бувало, що грала за школу, за універ. А не займаюся шахами з 2013-го. Із колишніх своїх суперниць пам’ятаю Діану Божкову… Найскладніша партія? Остання, з Боженою Піддубною. Спершу в мене було гірше, потім було краще. А потім я помилилася, і стало дуже погано. Але суперниця прострочила час. Я завжди рада приїздити в Чернігів. Якщо будуть ще такі турніри – гратиму з задоволенням. Анжеліка Буйна (3 очка, 21 місце): – Після турніру залишилась купа позитивних емоцій, не дивлячись на те, що я зайняла 21 місце. Могла краще, але через неуважність вийшло так. Якщо в наступному році буде теж такий турнір, я обов’язково приїду. Схоже, новий турнір обов’язково буде – організатори не раз заявляли, що ставлять за мету відродити жіночі першості області. Більше того, він може відбутися навіть швидше, ніж за рік. За інсайдерською інформацією, організатори проробляють можливість проведення в другому півріччі ще двох жіночих турнірів – влітку відкритої першості Чернігова й восени меморіалу Поліни Бабушкіної. Сергій ГОРОБЕЦЬ, спеціально для «Чернігівського формату»  Учасниці турніру - кандидати в майстри спорту: Антоніна Кологойда, Тамара Хардикова, Наталія Кологойда  Судді розмістили учасниць досить просторо, через один стіл  Кубок і медалі
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |