20:35 У Чернігові відкрито музейну виставку «День, коли закінчилась війна» | |
29 квітня 2015 р. у Чернігові у Військово-історичному музеї, відділі обласного історичного музею імені Василя Тарновського, відкрилася виставка «День, коли закінчилась війна». Вона присвячена Дню пам’яті і примирення, 70-річчю Перемоги над нацизмом у Європі і закінченню Другої світової війни. Учасники заходу зразу відмітили оригінальність представлення в експозиції символу відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня Перемоги – червоного маку, який пробився зі зброї. Також чернігівці звернули увагу на розміщення поруч двох документів: радянського – сталінського офіціозу у обласній газеті «Деснянська правда» про акт капітуляції Німеччини та українського – звернення Головного командира УПА Романа Шухевича до бійців і командирів Української повстанської армії з нагоди остаточного розгрому гітлерівської Німеччини. Під час відкриття виставки Людмила ЛИНЮК, заступник директора музею, підкреслила, що Друга Світова війна розпочалася для українців не водночас: на Карпатській Україні – 14 березня 1939 р., для українців Польщі – 1 вересня 1939 р., на західноукраїнських землях – 17 вересня 1939 р., для всіх українців Великої України – 22 червня 1941 р. Так само і закінчилася війна не в один день: для одних родин – вигнанням нацистських окупантів із рідного міста або села, для інших – поверненням скалічених і поранених, але живих батьків і дітей, для когось – звільненням з нацистського концтабору і рабської праці на «арійців», для переважної більшості – припиненням бойових дій на усіх театрах війни; для воїнів УПА – війна тривала до середини 1950-х років, а для декотрих аж до проголошення Незалежності України. Світлана ЗЕМЛЯНСЬКА, автор виставки, старший науковий співробітник Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського, представила його експозицію. Вона відмітила, що саме через долю окремих людей в експозиції можна прослідкувати загальні явища та історичні процеси, що відбувались в останній період Другої світової війни. Звичайно, припинення війни вирішувалося на передовій. Тому на виставці представлені матеріали солдат, учасників останніх вирішальних битв – взяття Берліна (І.М. Безіко, В.К. Подорван, П.М. Максимихин, В.Я. Береговець, А.Н. Шкурко), звільнення країн Європи (В.Я. Зайченко, М.К. Харченко, Г.Н. Рудь, Ф.І. Кобизев). Перемога позначилася і на долях визволених з полону, як-от: полоненого під час оборонних боїв на Чернігівщині влітку – восени 1941 р. командувача 5-ї армії генерала М.І. Потапова та малолітньої бранки концтабору Н.В. Зубок. Для багатьох травнева перемога 1945 р. не означала кінець війни. Багато колишніх бійців – переможців нацизму, влітку того ж року були перекинуті на Далекий Схід для участі у війні з Японією. Така доля спіткала командира 45-ї танкової бригади О.М. Овчарова, командира полку пікіруючих бомбардувальників Ф.Н. Радуса. Світлана ЗЕМЛЯНСЬКА наголосила, що окрема увага в експозиції звернута на дату 8 травня – День пам’яті і примирення. На жаль, не всі дочекалися додому своїх синів, доньок, чоловіків. Тисячі матерів і дружин відчували Перемогу з біллю та журбою. Про це теж маємо говорити. Якими були дні 9 і 10 травня 1945 р. в Чернігові, можна прочитати на сторінках місцевої газети, наданої Державним архівом Чернігівської області. Поруч із «лакированими» комуністичними фанфарами у «Деснянській правді» розташовані цитати з щоденника Олександра Довженка, сповнені болю про рідний український народ, про бездушність і жорстокість комуністичної влади до українських захисників-переможців, всієї людності. Виставка створена за матеріалами музейного зібрання і нових надходжень від чернігівських родин, що зберігають пам’ять про ветеранів, учасників війни А.Г. Майбороду, В.Я. Зайченка, П.І. Воскресенського, П.Л. Рудька На виставці експонується майже 100 предметів, переважно – фотодокументи та архівні матеріали. Художник виставки – Ніна Варган. Про участь українців у Другій світовій війні, жертви і звитягу, внесок України у перемогу розповідають інформаційні матеріалами, підготовлені Українським інститутом національної пам’яті. Сергій БУТКО, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, розповів про внесок і втрати Чернігівщини і чернігівців у Другій світовій війні, які у повній мірі потрібно доповнювати ще невідомими або маловідомими для спільноти фактами, знанням про конкретних людей. Він подякував автору виставки за розміщення в експозицію інформації про уродженку Чернігівщини Галину Кузьменко. Вона рано залишилася сиротою. Мати померла під час Голодомору, батько загинув у сталінських таборах. Перед німецькою окупацією мешкала на Донеччині. Під час війни приєдналася до підпілля ОУН, згодом – до УПА, була кулеметницею і пропагандисткою. Після вигнання німецьких окупантів продовжила боротьбу проти радянської влади, потрапила в полон. Пройшла тортури і ГУЛАГ. Таких чернігівців, тільки за одним із списків особового складу УПА на Волині, нараховувалося 97. А скільки було всього? Ми ще не можемо назвати поіменно хоча б більшість підпільників ОУН на Чернігівщині, як і назвати кількість загиблих з «чорної піхоти» у 1943 р. Закони «невідкладної декомунізації», які прийняті Верховною Радою України 9 квітня 2015 р., кардинально полегшать роботу істориків, музейників і краєзнавців для з’ясування всієї правди про цю жахливу війну та комуністичний режим. Гідним завершенням заходу стали спогади про повернення батька у 1945 р. з фронту, якими поділилася тоді семирічна дівчинка, а нині – відомий і авторитетний науковець Віра ЗАЙЧЕНКО. Сергій Горобець, Український інститут національної пам’яті         | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |