20:07 Відверта розмова на тему: «Чернігівщина – край партизанський» | |
24 березня у Військово-історичному музеї, філії Чернігівського обласного історичного музею імені В.В. Тарновського, проведено круглий стіл на тему «Чернігівщина – край партизанський», де відбулася відверта розмова фахівців. «Тема радянського партизанського руху в Другій світовій війні, як ви добре знаєте, так би мовити «токсична», надзвичайно гостра, викликає у протилежних сторін бурхливі емоції та суперечки. Отже, який її стан дослідження у нас на Чернігівщині на 30-му році незалежності України і що нам далі робити?», — так окреслив мету фахового обговорення Сергій ЛАЄВСЬКИЙ, модератор заходу, директор Чернігівського обласного історичного музею імені В.В. Тарновського. «Відразу після закінчення німецько-радянської війни в суспільство був вкинутий міф про «всенародну боротьбу в тилу ворога під керівництвом комуністичної партії». Хоча загалом факт діяльності «червоних» партизан на Чернігівщині у 1941-1943 роки є незаперечним, однак справді героїчних епізодів у діяльності секретаря «підпільного обкому партії», як і більшості комуністів, які проживали на окупованій території, з багатьох причин знайти практично неможливо. Ті, хто випадав з цієї системи фальсифікацій або ігнорувались або жорстко переслідувалися. Тому не маючи об’єктивної картини, написаної відразу по «гарячим слідам», нині через майже 78 років історикам доводиться буквально розгрібати звалища легенд та міфів, які чіпкими реп’яхами в’їлись у свідомість мільйонів та ще й досі продовжують там жити», — констатував Михайло ЖИРОХОВ, завідувач Військово-історичного музею – філії Чернігівського обласного історичного музею імені В.В. Тарновського, автор 4-х книг, що документально розвінчують радянські міфи про червоних партизанів нашого краю. «На сьогоднішній день створені всі законодавчі умови для об’єктивного дослідження як історії радянського партизанського руху під час Другої світової війни, так і всього періоду існування злочинного комуністичного тоталітарного режиму. Важливо розуміти, що радянський партизанський рух не був рухом Опору, його створив і ним керував Радянський Союз задля повернення під свою владу окупованих нацистами територій. Отже, червоні партизани — інструмент політики комуністичного тоталітарного режиму. Ми визнаємо його внесок у вигнанні нацистських окупантів із України, але маємо казати правду без прикрас і замовчувань», — підкреслив Сергій БУТКО, представник Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській області. «Державний архів Чернігівської області містить чимало документів, які становлять джерельну базу вивчення історії партизанської руху. Головний їх масив зосереджений у партійних фондах, зокрема фонді Чернігівського підпільного обкому КП(б)У П-139» – зазначила Раїса ВОРОБЕЙ, директор Державного архіву Чернігівської області, кандидат наук з державного управління. «Після революційного закону «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» від 9 квітня 2015 року перед дослідниками зникли будь-які заборони на роботу з документами і закликаю скористатися такою відкритістю фондів однієї з найбільш закритих організацій», — звернулася до істориків Тетяна ГАПІЄНКО, співробітник архівного підрозділу Управління СБУ в Чернігівській області. «Корюківський район Чернігівської області у роки німецько-радянської війни став одним з найбільших центрів формування червоного партизанського руху на теренах УРСР. Саме тут, на базі 4 місцевих і обласного партизанських загонів, сформувалося Чернігівське обласне партизанське з’єднання на чолі з Олексієм Федоровим, чия активна діяльність призвела до знищення нацистами 9 населених пунктів Корюківського району, в т. ч. і Корюківки», — наголосив на важливості подальших досліджень у такому регіональному вимірі Андрій НАУМЕНКО, старший науковий співробітник Корюківського історичного музею. «Ми таки знайшли першу стоянку Чернігівського обласного партизанського загону у 1941-1942 роках, яка знаходиться в трьох кілометрах від другої, що була в 1943 році. Загалом на місцевості, знаходячи матеріальні свідчення, перевіряємо точність або правдивість інформацій і звітів партизан», — повідомив Денис ДРОЗД, старший науковий співробітник Обласного музейно-меморіального комплексу партизанської слави «Лісоград» — філії Чернігівського обласного історичного музею імені В.В. Тарновського, розповідаючи про ситуацію з дослідженням партизанських стоянок на його території. «Ми вчимо здобувачів освіти на підставі оприлюднених джерел і досліджень вміти думати, формувати власні оцінки історичних подій, тим більше таких», — поінформував Андрій ОСТРЯНКО, завідувач кафедри Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін імені О.М. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум», професор, кандидат історичних наук. «Сучасний стан меморіальних пам'яток радянського партизанського руху на Чернігівщині потребує не лише переосмислення, але й їх оновлення, бо живимо в незалежній українській державі. Хоча б через встановлення відповідних пояснювальних табличок українською мовою. Адже часто зустрічаємо прості братські могили, не лише без списків, але й без будь-яких пояснень коли і як загинули поховані партизани», – наголосила Олена ПОТАПЕНКО, директор Комунального закладу «Чернігівській обласний пошуковий науково-редакційний центр» Чернігівської обласної ради. «Отже, на часі не тільки подальші об’єктивні дослідження на підставі документів цієї теми, а також і наступне написання узагальнюючої праці про радянський партизанський рух і Рух Опору на Чернігівщині», — підсумував Сергій ЛАЄВСЬКИЙ, модератор заходу, директор Чернігівського обласного історичного музею імені В.В. Тарновського. Сергій ГОРОБЕЦЬ, Український інститут національної пам’яті    | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |