10:49 Архітектурні перлини Чернігова: Катерининська церква | |
Красуня Катерининська церква зустрічає гостей міста на в’їзді до Чернігова, вона розташована на пагорбі, поряд з стародавнім Валом. Храм споруджений на честь героїзму козаків Чернігівського полку, проявленого під час штурму турецької фортеці Азов у 1696 році під командуванням чернігівського полковника, наказного гетьмана Якова Лизогуба. Він збудований за кошти козацької старшини та завдяки пожертвам чернігівців. Церква освячена в 1715 році на честь святої Катерини, яку в Україні шанували з давніх часів. Великомучениця Катерина була дочкою грецького царя Ксантоса. Її життя припадає на кінець ІІІ — початок ІV ст. — період найтяжчих гонінь на християн. Завдяки розумові та обізнаності в багатьох науках Катерина обернула до християнської віри багатьох людей. За віру Христову її жорстоко стратили. В Україні ставлення до святої Катерини було особливим: довірливим і житейським. Невипадково свято Катерини (7 грудня) називали святом «дівочої долі». Сподіваючись на розуміння й допомогу святої, жіноцтво просило її про щасливий шлюб та злагоду в сім’ї. З днем пам’яті християнської святої Катерини в молоді, насамперед, пов’язане ворожіння. У минулому напередодні цього дня парубки цілий день постували, щоб Бог послав їм добру жінку. У дівчат існував такий звичай: рано-вранці, поки сонце не зійшло, вони йшли в садок та зрізували там гілочку вишні, потім ставили її у воду та спостерігали. Якщо до дня святої Меланки (13 січня) вишня зацвіте — прикмета добра, значить, і доля дівоча цвістиме; засохне гілка — доля відвернулася. Завдяки своїй освіченості та любові до знань Катерина вважається і захисницею учнів, студентів та науковців. Катерининська церква неодноразово руйнувалась, але значних перебудов не зазнала. У 1837 році до західного фасаду було прибудовано притвор, у 1908 році — муровану дзвіницю (розібрані під час реставрації пам’ятки в 1951 році). Під час Другої світової війни вибухівка попала в церкву і вона дуже постраждала внаслідок пожежі (згоріли дахи і верхи бань). Реставраційні роботи проводилися в 2 етапи: у 1947—55 рр., 1975—80 рр. Відроджена Катерининська церква у стилі українського бароко має стрункий, ошатний і урочистий вигляд. Мурована, хрещата, дев’ятидільна, п’ятибанна. Композиція її центрична, побудована пірамідально: з найвищою центральною банею, нижчими — над гранчастими раменами архітектурного хреста. Таким чином, за композицією вона нагадує дерев’яну українську церкву, де в одне пластичне ціле поєднано п’ять восьмигранних об’ємів — восьмериків, кожний з яких завершується банею. Для Катерининської церкви характерна всефасадність. Основну роль в оздобленні фасадів відіграють обрамлення порталів і віконних отворів: трикутні фронтончики, наличники, дрібнопрофільовані карнизи. В церкві відсутній ліпний орнамент, в якості будівельного і декоративного матеріалу використана звичайна і лекальна цегла, яка замінила плінфу. Фасади потиньковані і вкриті вапном. Головною рисою інтер’єру храму є розкриття внутрішнього простору вгору. У плані — це п’ятикамерний безстовпний храм, який вінчають п’ять бань. Верхи вирішено традиційним для України склепінням із заломами (з двома заломами — у центральному об’ємі та одним заломом — над раменами). Стіни церкви побілені. Бані і хрести позолочено. Катерининська церква є найвизначнішою в Україні пам’яткою стилю українського (козацького) відродження ХVІІ—ХVІІІ ст., що збереглася в автентичному вигляді, вона справила вирішальний вплив на розвиток української церковної архітектури ХVІІІ ст. й досі відіграє роль містобудівної домінанти історичного середмістя. Пам’ятка входить до до складу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». З 1979 року в Катерининській церкві розміщувалася експозиція Музею народно-декоративних мистецтв Чернігівщини. У 2007 році церква-пам’ятка національного значення передана у користування козацькій релігійній громаді Української Православної Церкви Київського патріархату. З липня 2008 року в Катерининській церкві, як і в дані часи, відбуваються богослужіння, хрестять діток та вінчаються молодята. Сергій Черняков, учений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Фото автора. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |