21:59 Батько українського бестселера Василь Шкляр у Чернігові | |
6 лютого 2015 року в обласному центрі у читальному залі Інституту управління і економіки Чернігівського національного технологічного університету відбулася зустріч із відомим українським письменником Василем Шкляром. Ініціатор та організатор цього довгоочікуваного заходу за підтримки навчального закладу – викладач, кандидат філологічних наук Людмила Гіневич. Цей харизматичний письменник і громадський діяч з перших хвилин зустрічі з його чернігівськими шанувальниками, які вщент заповнили великий зал, зачарував аудиторію. Без ритуальних вступів він почав розповідати про героїню свого нового популярного роману «Маруся», виданому у 2014 році. Маруся – шістнадцятирічна гімназистка Олександра Соколовська з Житомирщини, яка після загибелі братів, повстанських отаманів, стає на чолі тисячного війська. Відтепер, у 1919 році, вона – отаман Маруся. На шалику її козацької шапки напис «Смерть ворогам України!» Та навіть у вирі кривавих подій доля дарує їй щире кохання і шанс зберегти життя... Як і славетні борці за незалежну Українську державу з Холодноярівської повстанської республіки у загальновизнаному романі «Залишенець. Чорний ворон» (2011) – це і є справжні герої України. Письменник-патріот робить велику національну справу відновлення для сучасників героїв України XX століття, яких треба славити пам’ятниками, пам’ятними знаками, меморіальними дошками та алеями героїв у селах і містах країни разом із сучасними захисниками і видатними нашими громадянами. Це і є відповідь на питання про долю російсько-комуністичної «п’ятої колони» у центрі Чернігова (Алея героїв). На питання читачів, звідки у нього інформація про героїв його творів, Василь Шкляр вказав, що він скрупульозно, наскільки це можливо, дотримується фактів, які збирає з архівних документів і спогадів. А де найбільше документів про героїв України у XX столітті – у Архіві СБУ, де зберігаються фонди комуністичної карально-репресивної поліції ВЧК-ГПУ-НКВД-МГБ-КГБ. Порадував автор добрим знанням чернігівських отаманів, серед яких під час зустрічі найбільше згадувався Євген Ангел (1897–1919), уродженець села Власівка Ічнянського району Чернігівської області. Василь Шкляр фактично своїми історичними романами про борців за волю України вплинув на патріотичне виховання цілого покоління молоді, яке зараз на фронті на сході України відбиває російську агресію. Не дивно, що шанувальники його творчості, наприклад, полка «Азов» навіть беруть псевдоніми з прізвищ героїв «Чорного ворона». Складається враження, що його молодші друзі з фронтовиків не тільки є під впливом історичної правди та полум’яного українського патріотизму Шкляра, а також і самі впливають на подальший особистий та творчий розвиток улюбленого письменника. Слушним є, на нашу думку, застереження автора про життєву необхідність засвоїти криваві уроки визвольної боротьби початку XX століття, ні у чому не поступатися і не вірити підступному і підлому московському агресору. Василь Шкляр застеріг, що гуманітарна політика – питання національної безпеки і оборони, антиукраїнські компроміси мають бути нещадно викоренені. Сподіваємося, що ця аксіома, яку невтомно проголошує і Український інститут національної пам’яті, у повному обсязі буде реалізована у нашій державній політиці. Козацького здоров’я та нових творчих успіхів Вам, Василь Шкляр, на радість і користь Українському народу! Сергій Бутко, Український інститут національної пам’яті  | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |